Ізраїль моїми очима
Ізраїль моїми очима

Розмір оригіналу:   300x225
Тип: jpg   Дата:

Пару років назад я відлетіла на тиждень відпочити в Туреччину. Через пару днів лежання на березі моря мені набридло (у цьому немає нічого дивного, оскільки я сама по собі людина, якій постійно потрібні нові враження), і я вирішила поїздити по всіляких екскурсіях. І однією з пропозицій місцевого екскурсовода стала пропозиція відвідати Ізраїль за 1 доби. Звичайно ж я погодилася, вирішивши, що можливості з’їздити в Ізраїль з моїм графіком роботи може більше і не представитися і такий шанс я не можу упустити. Летіли на літаку, нам зробили візу на добу. Коли прилетіли, то відразу ж поїхали на Мертве море. Відчуття незабутні. Вода в морі як масло, настільки щільна. Звичайно, усі знають, що потонути в Мертвому морі неможливо, ти просто можеш узяти газету або журнал з собою і лежати, бовтатися там на поверхні, як пробка, і спокійно читати, все одно не потонеш. Усіх туристів попередили, щоб були акуратні на морі, оскільки якщо вода (а вона дуже солона) потрапить в очі, то це не є добре. Ну, природно, що були і ті туристи, яким стало цікаво і вона пробували воду на смак, а деякі з них намагалися і пірнути, але це марно. Тільки втрата часу і крім того, таким сміливцям припало і впродовж досить тривалого часу пробувати очі. Знаходитися в Мертвому морі рекомендується 15-20 хвилин, оскільки шкіра може неправильно відреагувати на таку концентрацію солі у воді. Далі, нас повезли гуляти по самому місту. Двоякі враження склалися у мене, якщо чесно. Місце дійсно історичне. Коли були на ринку, саме продуктовому, то у мене виникло таке відчуття, що я потрапила в якесь середньовіччя. Туші тварин, що важать, маса фруктів, різних національних явств. Усі ці запаху змішувалися в дивний аромат, від якого було ніяково. Деяким з туристів стало погано і вони відсиджувалися поблизу від ринку під навісами. Уразили звичайно ж Святині Ізраїлю. Нарешті побачила Стіну Плача. Незабутньо. Записок море, кожен приїжджає, пише свої молитви і залишає записочку в стіні. Їх настільки багато, що служителям доводитися щодня збирати записки, що випали із стіни, і закопувати їх позаду стіни. Жодна записка не викидається. Цей ритуал настільки святий, що ніхто не сміє просо узяти і викинути бажання когось з відвідувачів. До Стіни Плачу можуть підходити як жінки, так і чоловіки. Тільки ось для чоловіків там виділена достатня кількість місця, а жіноча частина маленька, тому доводитися чітко по черзі підходити до Стіни. Ну, це недивно, оскільки тут своя культура, і свої традиції ізраїльтяни шанують і дотримують дуже строго))) Дуже дорогі Храми, золото, золото кругом… Стільки золота я уперше побачила саме в Ізраїлі. І це недивно, оскільки Ізраїль – це колиска трьох релігій. Гуляли по саду Гефсіманському, були на на Масленичній горі (793 м) і звичайно ж відвідали святиня християнського світу – храм Труни Господня. Я освятила там хрест свої і речі, які мені дороги і привезла звідти 40 свічок, щоб освітити будинок моїх близьких. Поїздка вийшла дуже насичена, та і часу було мало. Хочеться повернутися туди і подивитися усе, не знаходячись в поспіху. Погуляти не кваплячись, подихати повітрям одного з прадавніх міст світу. Хто не був, усім раджу. Це незабутні враження на все життя.

15 листопада 2014

Автор:

Оцінити публікацію

Поділитися з друзями в соціальних мережах:


Залишити коментар