Записки про подорожі та туризм

Ісландія – острівна країна. Вона розташована на однойменному острові в Північній Атлантиці. Це другий за величиною острів в Європі, площа його разом з довколишніми острівцями – 103 тисячі кв. км. На півночі країна омивається Гренландським морем, на сході – Норвезьким морем, а на заході Данська протока відділяє Ісландію від Гренландії. Найпівнічніша точка Ісландії знаходиться на Північному полярному крузі, протяжність острова з півночі на південь – 306 км, із заходу на схід – 480 км. Влітку тут можна спостерігати білі ночі, а в грудні сонце з’являється лише на 3-4 години.

Ісландія – це частина Північно-атлантичного океанічного хребта, який утворився на стику літосферних плит. Поверхня острова є вулканічним плато з середніми висотами 500м над рівнем моря. Із-за частих переміщень земної кори тут утворилося багато діючих вулканів і, як наслідок подібних геологічних процесів, тут є гейзери і гарячі джерела. Вулкани Ісландії відносяться до різних видів, але більшість з них типу (ланцюжки кратерів уздовж тріщин і розломів) тріщини. До цього типу відноситься вулкан Лакі. Це гігантська тріщина в земній корі, заповнена застиглою лавою. Чи, наприклад, згаслий вулкан Ес’я виглядає, як довгий хребет з плоскою вершиною. Найвідоміший вулкан Ісландії – Гекла – має конусовидну форму. Він вважається національним символом країни. Гарячі джерела є по всій країні, за винятком східної частини, де вони зустрічаються рідко. Найбільш відомою геотермальною зоною Ісландії є область, яка розташована в 60 км від Рейк’явіка, – Долина гейзерів. Слово “гейзер” колись було власною назвою, використовувалося воно в Ісландії для позначення фонтануючого гарячого джерела, яке якраз і розташоване в Долині гейзерів. Пізніше ця назва поширилася по всьому світу. Зараз той самий Гейзер не дуже активний, він фонтанує приблизно раз на день, викидаючи стовп води на висоту 55 метрів. У Ісландії широко використовується енергія таких джерел, а деякі з них опалюють цілі будинки.

Назва країни переводиться, як “крижана країна”. І насправді, тутешні покривні льодовики – одні з найбільших у світі. Їх загальна площа складає 11,8 тисяч кв. км. найбільший покривний льодовик – Ватнайекудль розташовується на південному сході острова. Це велике крижане плато, де знаходиться вища точка країни Хваннадальсхнукюр, висота якої 2119 метрів над рівнем моря.

Візитна картка острова – химерні вулканічні ландшафти з численними крихітними озерами, річками і водоспадами. Десятки активних і сплячих вулканів розкидані по всій країні, а численні гейзерні поля і грязьові вулкани надають місцевому ландшафту абсолютно фантастичного вигляду.

Столиця Ісландії – Рейк’явік (“Димна Бухта”) – була заслужено оголошена однією з культурних столиць світу в 2000 році. Це маленьке і затишне місто, оточене з трьох сторін морем і має абсолютно нехарактерну для столиці забудову, вважається одним з самих незвичайних міст світу. Центр міста, так званий “Старий Рейк’явік”, є великим зеленим простором лужків і озер, що перемежаються з традиційними будинками старої будови, що зберегли безліч ознак раннєскандинавської архітектури. Тут досі можна зустріти кошари і хліви, прибудовані до основної будівлі, в якій проживають люди. Природно, худобу в них не тримають вже багато років і більшість з них переобладнувані в магазинчики і кафе, але минуле призначення цих будівель вгадується без зусиль. Серед старовинних будівель Рейк’явіка цікаві Будинок Парламенту (1881 р.) і стара Будівля Уряду (XVIII ст.), розташовані між гаванню і озером.

Саме місто розташоване на місці, де вікінгами Інголфура Арнарсона було побудовано перше постійне поселення на острові (874 р.). Досі в Рейк’явіку немає промислових об’єктів і димлячих труб (будинки обігріваються водою гарячих термальних джерел), що робить повітря цієї найпівнічнішої столиці світу дивовижно чистим.

Сучасний Рейк’явік розтягнувся на схід від старого міста. Цікаві Національна галерея Ісландії, Національний музей з унікальною історичною колекцією і Міський художній музей Рейк’явіка. Відразу за Національним музеєм знаходиться Інститут Арни Магнуссона, де містяться унікальні древні книги з традиційними видданнями-сагами, а також великі колекції історичних робот. Арберський народний музей експонує ряд старих будинків Рейк’явіка, реконструйованих в оригінальній манері, – церква в традиційному ісландському стилі з дахом, покритим дерном, а також фермерські будиночки XIX і початку XX віків. Однією з головних пам’яток вважається центральна церква Рейк’явіка – Халлгрімскірк’я, в якій, окрім її оригінальної архітектурної форми, цікавий унікальний орган в стилі модерн. Перед церквою стоїть пам’ятник вікінгам – першовідкривачам Америки. Серед інших пам’яток привабливі невеликий Ботанічний сад, парк відпочинку, а також ряд музеїв, присвячених діяльності провідних ісландських артистів.

У місті велика кількість басейнів, у тому числі і відкритих, з температурою води до +27 С, безліч нічних клубів, дискотек, ботанічний сад, драматичні, оперні і балетні театри і кінотеатри, а також чарівний зелений район уздовж берегів річки Еллидаар, що протікає через східну частину столиці, і вважається однією з найбагатших ісландських річок, де водиться лосось.

Поблизу міста розташована громада згаслого вулкану Эс’я (906 м) – відмінного місця для треккінгу і активного відпочинку. Ще далі на південь розташовано велике озеро Блаулоун або Льодовикова Лагуна, сполучене протокою з океаном. Тут, серед унікальних кам’яно-мшанникових пусток з реліктовою рослинністю і гігантськими льодовиковими мовами, розташовані прекрасні пішохідні маршрути, що залишають відчуття подорожі по безлюдних скельних пустелях часів “коли планета була ще молодою”. У 100 км. на схід від Рейк’явіка, біля підніжжя льодовика Лаунгйекулль, лежить унікальна долина гейзерів – Хаукадалур. Саме тут знаходиться знаменитий Великий Гейзер, чий триметровий кратер то заповнюється перегрітою сильно мінералізованою водою вражаюче бірюзового кольору, то пересихає, оголяючи дно з туфових порід. Головна особливість Великого Гейзера – строєні десятихвилинні виверження пари, що піднімаються на висоту в 40-60 метрів, які, на жаль, останнім часом стають все більш і більш рідкісними. Навкруги розташовані десятки інших гейзерів.

Не менш цікавий район Хенгіл біля Рейк’явіка, гаряча вода якого нині використовується для опалювання столиці і численних відкритих басейнів. У долині на схід від гейзерних полів знаходиться місце становлення ісландської державності – описані в сагах Тінгвеллір (поля Тінга), на яких проходили збори жителів острова на зорі його заселення.

Гейзерні поля самі по собі – одна з візитних карток країни. Всього їх виявлено тут більше 250 груп, що включають більше 7 тис. окремих гарячих джерел, – ця найбільша кількість гейзерів на одиницю площі у світі. Навіть само слово “гейзер” ісландського походження і означає той, що “б’є струменем”. Велике гейзерне поле Хаудакалур лежить на півдні Ісландії, де розташований колись найбільший гейзер країни – Гейсер (Великий Гейзер), але більш-менш періодично тут вивергається тільки гейзер Строккур. Навколо нього лежить безліч виходів підземних гарячих вод у вигляді бездонних колодязів, наповнених по самі вінця напрочуд блакитною прозорою водою. Не менш колоритні райони льодовика Торфу на схід від вулкану Гекла, вулкан Кверкф’єлль, район Гримських озер у льодовика Ватна, райони Нама, Керлінгарских і Кверкских гір, затоки Крісу, геотермальні поля К’єлюр, Ландманналейгар, Несявеллір, Онавфельснес, Рейкир і інші, а також гарячі джерела і поля “різноколірної землі” біля міста Хверагерді. Деякі джерела викидають на поверхню воду, перегріту в підземних “котлах” до температури близько +750 С. Приміром, найбільше гаряче джерело в Ісландії – Дейльдартунгухвер, дає щомиті більше 150 літрів киплячої води. Місцеві жителі використовують підземний окріп для обігріву жител і випарювання солі з морської води, а також для створення численних басейнів з гарячою водою, таких популярних в тутешньому холодному кліматі.

“Блакитна лагуна” – унікальне геотермальне озеро, насичене природними солями, де можна купатися у будь-яку пору року – температура води тут завжди вище +16 С. В околицях лагуни цікаві лавові поля, геотермальна електростанція з басейном, живописне скелясте узбережжя і пташиний базар. Проїхавши на схід від Блакитної лагуни по покритому лавою півострову Рейк’янес, і відвідавши риболовецьке село Грiндавiк, слід відправитися на північний захід до поселення Рейкхольт, де довгий час жив Сноррs Стурлусон – знаменитий ісландський поет, письменник і політик, автор знаменитої історії норвезьких королів – “Круга земного”.

Не менш цікаві і водоспади країни. Найкрасивіші з них – “водоспад богів” Гоудафосс, Гуллфосс (“золотий водоспад”) на річці Хвітау, недалеко від Великого Гейзера, Скоугарфосс і “спадаючий водоспад” Дехтіфосс на півночі острова. Найвищим вважається Хауифосс, розташований на річці Фоссад (висота 130 м). Найкрасивіші водоспади Ісландії – Хрейнфоссар (“лавові водоспади”), знаходяться поряд з Рейкхольт і дістали свою назву через те, що витікають каскадами з-під лавового поля і спрямовуються в річку напрочуд синього (від розчинених у воді мінеральних солей) кольору.

Внутрішні райони острова – це практично безживне плоскогір’я, де можна насолодитися абсолютною тишею або постежити за життям реліктового природного світу Ісландії. Також ці місця овіяні романтикою тисяч саг і легенд, в яких кожній ділянці надається якась чарівна властивість.

У Східному Боргарфьорде, на крайньому сході країни, знаходиться скеля Аульваборг, яка згідно з ісландськими казками є житлом ісландського короля і королеви ельфів, а також їх народу. Щороку звідси в Норвегію нібито вирушає ельфійський корабель у гості до норвезького короля ельфів. Прохід Керлінгаскар (“ущелина відьми”), розташований біля західного підніжжя гори Керлінгарф’єлль, за місцевими повір’ями є житлом злих сил, а в довколишньому озері, як вважається, водиться місцевий аналог лох-несського чудовиська.

Місто Акюрейрі вважається північною столицею Ісландії і розташоване на березі красивогоЕйя-Фьорда. Поблизу розташовується незамерзаюче озеро Міватн (“комарине озеро”, одне з найбагатіших рибою озер в північній півкулі), що вважається одним з чудес світу, а також водоспад Гуллфосс – одне з найкрасивіших і живописніших місць острова. Тут можна зробити сходження на кратери вулканів Граубок і Хверфелль, звідки відкривається живописний вид, відвідати крижані печери Кверкф’єлль і Немаскаро, а також познайомитися зі своєрідною природою острова, яка, незважаючи на свою мізерність, що здається на перший погляд, є одним з найдревніших і не зворушених людиною природних комплексів. З Акюрейрі ходять пороми на “острів у Полярного круга” Грімсей, що вважається одним з самих “екстремальних” місць, заселених людиною, також славиться своїми дикими ландшафтами і колоніями морських птахів.

Ну і, поза сумнівом, одна з головних пам’яток країни – вулкани. По їх кількості на одиницю площі країна упевнено займає перше місце у світі. Одягнені в льодовики або такі, що “красуються” різноколірними схилами, видимі практично з будь-якої точки країни, ці “велетні” формують ландшафт практично усієї країни. “Ісландська Фудзіяма” Гекла і різноколірний Кверкф’єлль, гігантська тріщина вулкану Лакі і Хельгафелль на острові Хеймаей, який трохи не перетворив колись процвітаючий порт Вестманнаейяр на “ісландську Помпею”, живописний Граубок і “творець островів” Сюртсей, а також багато десяток і сотні вулканічних тріщин і кальдер, згаслих і грязьових вулканів і вулканчиков – ось ті “титани”, які у буквальному розумінні слова створили Ісландію.

Ісландія вважається одним зі світових центрів спортивного рибальства і екстремального туризму. Існують величезні можливості для скелелазіння, походів і “сафарі” на усіх мислимих видах транспортних засобів, кінних подорожей (місцева порода коней, до речі, вважається однією з найвитриваліших у світі і довгий час експортувалася у багато країн), лову форелі і лосося в річках, струмках і озерах, своєрідного дайвінгу в мінеральних водоймах і під “підошвами” айсбергів, а також занять більше традиційними видами спорту в усіх куточках країни і круглий рік.

У Ісландії переважає субарктичний тип клімату, який лагідніє на узбережжі теплою Північно-атлантичною течією (гілка течії проходить уздовж південного і західного берегів острова). Погода в цій країні міняється різко і іноді просто непередбачувана. Взимку відзначаються сильні вітри.

Найтепліший місяць в Ісландії – липень, денні температури в прибережних районах в цей час піднімаються до + 13.+15 градусів, а нічні опускаються до 8 – 10 градусів тепла. Найхолоднішим місяцем є січень. Вдень на узбережжі в січні відзначається близько 0 – +2 градусів, а вночі – 2 – 4 градуса морозу. Варто відмітити, що температурний режим на усьому узбережжі практично однаковий, в північних і східних прибережних районах лише на 1-2 градуси нижче, ніж в південних і західних. Центральні піднесені частини острова мають більше континентальний клімат. Тут в зимові місяці мінімальні температури можуть досягати – 20 градусів, а в літні місяці максимальні температури піднімаються лише до 7-ми градусів тепла.

Середня річна кількість опадів на західному узбережжі може досягати 1000-1300 мм, на південному узбережжі – 2000 мм, на північному і східному – близько 750 мм, на південних схилах центральних височин випадає до 4000 мм опадів. Основні опади випадають восени і зимою, найвологіший місяць – жовтень. Менше всього опадів випадає в травні.

Найкомфортніший час для відпочинку і пішого туризму в Ісландії – літні місяці (пік туристичного сезону доводиться на період з початку липня до середини серпня). Після 31 серпня багато закладів просто закриваються. Спостерігати за китами краще всього з квітня по жовтень, за птахами – з середини травня по середину серпня. Гірськолижний сезон триває з середини листопада по травень. У зимові місяці погода тут непередбачувана і постійно дмуть сильні вітри.

І на закінчення пропоную Вам перегляути дуже позитивне відео про Ісландію очами двох невгамовних дівчат