Записки про подорожі та туризм

У Англії розташована величезна кількості замків, які до цього дня зберігають у своїх стінах безліч нерозгаданих загадок, нагадуючи нам про минуле. Один з таких – палац Хемптон Корт. Упродовж віків тут розташовувався англійський королівський двір, а нині – музей і парк, що відвідується тисячами туристів.

Палац розташований на відстані 18,8 км на південний захід від Чарінг Крос і вище за течією від Центрального Лондона на березі Темзи (у лондонському передмісті Річмонд-на-Темзі).

Палац був закладений в 1514 г всемогутнім кардиналом Уолсі – першим хазяїном маєтку, який, відчувши охолодження монаршої милості, передав його в дар Генріху VIII. Кардинал продовжував проживати в палаці до 1529 року, проте з 1525 року будівельними роботами завідував сам король.

Палац видозмінювався кілька разів, переплетені архітектурні стилі. Він привніс до архітектури елементи похмурої середньовічної архітектури, а також побудував великий зал для гри в реал-теніс (його називають найстарішим тенісним кортом у світі), алею для боулінгу і парк для полювання. Особливе місце відводилося королівській кухні, яка в ті часи вважалася ознакою багатства і розкоші. У замку влаштовувалися королівські бенкети.

Король вклав величезні гроші, щоб улаштувати палац для своєї другої дружини Ганни Болейн, але по трагічному збігу обставин їй не дано було в’їхати у свої спокої. Генріх звинуватив її в зраді і прекрасна Ганна була обезголовлена.

За своє правління Генріх VIII одружився шість разів, що на ті часи було просто неймовірно. Король був надзвичайно женолюбив, але при цьому примхливий і жорстокий. Талановитий у багатьох відношеннях монарх, був деспотичний і нещадний відносно своїх дружин. Збираючись одружуватися у черговий раз, він видаляв дружину від трону або звинувачував її в надуманих злочинах і страчував. Тут померла після пологів його третя дружина Джейн Сеймур. І саме звідси забрали під варту в Тауер його п’яту дружину, Кетрін Говард, яка згодом теж була страчена. Говорять, що примара останньої досі не може набути спокою і часто бродить в стінах палацу.

До цього дня стіни Хемптон Корт зберігають пам’ять про ці трагічні події. Саме з цього палацу повезли на страту в Тауер Ганну Болейн, саме тут померла Джейн Сеймур. Що стосується Кетрін Говард, то у дворі замку є пам’ятна табличка, що вказує місце, де нещасна жінка, вже засуджена до страти, вирвалася з рук стражників і кинулася до дверей каплиці, в якій закрився король, що б в сльозах благати його про пощаду.

Може саме ці драматичні події і викликали “появи примар давно почилих вінценосних осіб і їх оточення”. Про це постійно з’являються повідомлення у британській пресі, яку повідомляють обслуговуючі палацового комплексу.

Не можна не відмітити, що Хемптон Корт – один з найживописніших палаців Англії : з усіх боків палац оточений розкішними садами, озерами штучного походження і зеленими полями. Навколишні землі займають відомий на весь світ зелений лабіринт, розарії, сади, величезні винні і пивні льохи.

У палаці зберігається одна з найбільших колекцій образотворчого мистецтва.

Генріх зібрав найбільшу колекцію гобеленів. Також в палаці знаходяться меблі з Королівської колекції, що відносяться, головним чином, до двох основних періодів будівництва палацу – епохи ранніх Тюдорів (Ренесанс) і від пізніх Стюартів до ранньої Георгіанської епохи. Одним з найбільш значущих витворів мистецтва є “Тріумф Цезаря” Мантен’ї, що знаходиться в Нижній оранжереї. Раніше в палаці зберігалися малюнки Рафаеля, які нині знаходяться в Музеї Вікторії і Альберта. Галерея малюнка на південній стороні Двору з фонтанами була спроектована спеціально для цієї мети Крістофером Реном. Зараз замість них виставлені копії, намальовані в 90-х роках XVII століття художником на ім’я Генрі Ку.

Палацовий Хоум-парк є місцем проведення щорічного фестивалю Hampton Court Palace Festival і виставки кольорів Hampton Court Palace Flower Show. Як і Сент-Джеймский палац, Хемптон-корт є одним з двох палаців з множини, які збереглися і якими володів Генріх VIII. Підраховано, що палац відвідали більше 55 млн. чоловік, і він залишається популярною пам’яткою Південно-східної Англії.