Лікія – дуже древня область на півдні Малої Азії, розташована на гористому півострові напівкруглої форми, між курортами Анталія і Фетхіє (Туреччина). Берегова лінія Лікії рясніє бухтами, до внутрішніх районів доходять відроги хребта Тавр. Найбільша річка – Ксанф (совр. Коджачай), в гирлі якої розташовувалося місто Патара. Река Ксанф бере свій початок в Таврських горах і впадає в Середземне море. На її берегах приблизно в 7 км від моря розташовувався Ксанфос – в давнину найбільше місто і центр Лікії. У регіоні було побудовано багато доріг, що перетинали долину, і декілька мостів через річку Ксанф.
Упродовж першого тисячолітті до н. е. відрізнялася самобутньою культурою: мовою, писемністю, архітектурою. Була завойована персами, потім Олександром Великим, а згодом – римлянами і турками.
Одна з найбільших лікійських святинь знаходиться в місті Демре : це храм Святого Миколая. Зі всього світу сюди приїжджають туристи і паломники, щоб вклонитися священному саркофагу, в якому колись покоїлося тіло чудотворця.
Демре
Розмір оригіналу: 600x450
Тип: jpg Дата: 2014-05-21
Унікальний пам’ятник Демре – гробниці древньої Мірри, грецького міста, побудованого ще до нашої ери. Гробниці висічені в скелях, на них можна розгледіти різьблені фасади і фрагменти живопису. До них веде дорога з древніми колонами по узбіччях, що переходить в ступені грецького амфітеатру, з вершини якого ви зможете помилуватися прекрасним видом околиць Лікії.
Кекова – кам’янистий незаселений острів, раніше колишня фортеця, до якої можна добратися на яхті і розглянути ближче залишки минулої величі. Через скляне дно яхти можна побачити на морському дні арки, стіни будинків і навіть залишки древніх амфор.
