Абу-Мена є одним з важливих центрів паломництва у християн Єгипту в ранньому Середньовіччі, але, на жаль, сьогодні про колись велике місто з великим монастирським комплексом нагадують лише руїни, стерті часом.
Сьогодні про священне місто нагадують лише "уламки минулого" – фундаменти храмів, чернечих келій і античних лазень.
На жаль, чимала частина історично важливих руїн Абу-Мени була безповоротна загублена під час різкого підйому ґрунтових вод, пов'язаного з археологічними розкопками, що проводяться тут. Причому це не одиничний випадок – від такої недбалості постраждало вже немало старовини.
Якщо вірити обривкам фактів, що дійшли до нас, то на цьому місці був похований християнський мученик Міна Котуанський. Коли верблюд, який перевозив його останки, зупинився посеред дороги і ні в яку не збирався йти далі, то таку уперту поведінку тварини потрактували як знак зверху і тіло поховали прямо там.
Трохи пізніше, згідно ефіопської Біблії, могилу святого знайшов пастух, який помітив, що його хвора вівця увійшла до невеликого джерела і дивовижним чином зцілилася. Тоді пастух змішав джерельну воду з пилом і вилікував усіх хворих овець у своєму стаді.
Через деякий час, вже при римському імператорові Флавіє Аркадіє, церкву розширили для того, щоб паломникам не було занадто тісно.
На жаль, храм Абу-Мена проіснував зовсім недовго – він був по-варварськи зруйнований в середині VII століття ісламськими загарбниками.
В результаті багаторічних праць археологам вдалося відкопати церкву, в якій, очевидно, ховали святих, велику базиліку поряд з нею, загальну спальню для незаможних паломників, розділену на чоловічу і жіночу частини, комплекс абатських келій і римські лазні, а також декілька споруд, що призначалися для виготовлення і зберігання вина.