Записки про подорожі та туризм

Гаґен – чергове місто, що не має на своїй території нічого цікавого та примітного, заради чого туди варто було б заглянути. І це не якесь крихітне село – населення Гаґена налічує майже 200 000 чоловік, так що місто для Німеччини – дуже і дуже велике. А знаходиться воно, що не дивно, в Рурському регіоні (де ж ще знаходитися абсолютно непоказному, але великому населеному пункту). Але я постараюся "притягнути за вуха" один факт, який відрізняє Гаґен від інших міст.

У Німеччині величезна кількість вищих учбових закладів; практично кожне велике місто має на своїй території університет, а то і декілька. Переважна більшість з них – державні (приватних ВНЗ в Німеччині дуже мало). Якісь університети відомі по всьому світу, а про якихось можуть не знати навіть в сусідньому місті. Загалом, нічого незвичайного. Відмітна ж особливість німецької системи вищої освіти полягає в тому, що місцеві університети практично не пропонують програм заочної освіти.

При цьому "практично" означає, що на декілька десятків ВНЗ знайдеться добре якщо одна заочна програма, а то і взагалі жодної не буде.

Але що ж робити людям, які вже працюють, але бажають або перекваліфіковуватися, або отримати більш високу академічну освіту? Можна, звичайно, все кинути і піти вчитися на денну програму, але далеко не усі готові жити на студентський прожитковий мінімум. Можна також поступити в один з небагатьох приватних ВНЗ – вони якраз нерідко пропонують заочні форми навчання, але де ж тоді хвалена німецька безкоштовна освіта?

Насправді, вихід є. І цей вихід – Гаґенский заочний університет (Fernuniversität in Hagen). Саме сюди в 1974 році з усієї Німеччини були зібрані програми вищої заочної освіти, провівши межу між німецьким денним і дистанційним навчанням. Як видно, університет успішно функціонує і до цього дня, являючись самий великим ВНЗ Німеччини по кількості студентів (74 205 чоловік).

До речі, в Гаґенському заочному університеті можуть вчитися не лише жителі Німеччини, але і будь-яких інших країн: досить лише пред'явити відповідний шкільний диплом, сертифікат про володіння німецькою мовою і інші необхідні документи, а під час навчання складати іспити в спеціальних акредитованих центрах. Так що можна не покидаючи, наприклад, України вивчитися і отримати справжнісінький диплом одного з університетів Німеччини.

А тепер сам університет. Попри те, що він заочний, кампус в Гаґені відбудували ого-го який.

Так що якщо хтось в Німеччині щось і знає про Гаґен, то виключно завдяки цьому університету.

Тому що більше в місті немає нічого примітного. Навіть центр, куди з'їжджаються погуляти місцеві жителі (мені складно уявити, що це – приїжджі), виглядає максимально безлико.

Єдине, що мені сподобалося в Гаґені – це фонтани-струмочки, що знаходяться нижче рівня дороги. Я люблю, коли серед каменю кудись прагне невеликий потік.

У центрі є декілька будівель, побудованих на початку минулого століття, але і вони не вибиваються із загальної картини і виглядають зовсім непоказно.

Цей сірий і незрозумілий мені монумент є дуже показовим для Гаґена. Зазвичай в поїздках я таку нісенітницю ніколи не фотографую і, тим більше, не викладаю у блог, але тут мені треба було банально зробити хоч би пару десятків знімків. А знімати було більше нічого.

У Гаґені, звичайно ж, є і свій невеликий напівпішохідний квартал, але виглядає він відповідно місту. Якщо порівнювати Гаґен з пострадянськими країнами, то уявіть собі центр міста, що повністю складається з сірих цегляних хрущовок. Для Німеччини це – аналогічний вид.

Єдина пристойно виглядаюча будівля, яка попалася мені на очі, – це місцевий театр.

Таким чином, Гаґен виявився одним з нудних міст Німеччини. Краще навіть 5 разів з'їздити в абсолютно нецікавий Дортмунд, ніж один раз відвідати Гаґен.

Відео: місто Гаґен

Поділитися з друзями в соціальних мережах: