Волинь. Край живописних річок і замріяних озер, життєрадісних джерел і духмяних лісів. Фантастичним килимом розкинулися ліси, по яких ніби жовтими потічками звиваються дороги, виблискують вузькі смуги каналів та річок. Де-не-де посеред лісової чащі зоріють голубі озера.
Однією з головних туристичних спокус Волині є Шацькі озера, що розташовані на півночі Шацького краю, між басейнами річок Західний Буг та Прип'ять. Укрившись у лісових хащах, вони великою китицею розтягтися поблизу сіл Світязя та Шацька. Відвідавши ці озера хоч один раз, кожному надовго врізується в пам'ять широка водна гладь Світязя з ледачими і похилими хвилями, наче на морських просторах.
Море – озеро Світязь
Неперевершений Світязь! Широчезне, до самого горизонту плесо ліниво котить похилі хвилі. «Українським Балатоном» іменують його у народі. І не без причини: Світязь – одне з найбільших та мальовничих озер на території Україні. Своєю площею озеро поступається тільки озерам заплавного походження в пониззі Дунаю, але по глибині – рівних йому немає не лише в Україні, а далеко лишає позаду "морське око" Карпат – Синевир, знаменитий угорський Балатон, прославлене польське озеро Снярдви і навіть Азовське море. Є у Світязя якась разюча, приваблива сила. Слід лише пірнути до його кришталевої води, як душа насичується невідчутною раніше радістю. Практично вздовж всієї берегової смуги Світязя ростуть та зеленіють ліси. Влітку тут можна надміру надихатися повітрям з ароматом хвої, назбирати чорниці, грибів, ожини та наловити риби. Той хто відпочивав тільки на морському узбережжі, такому задоволенню може тільки позаздрити.
Сам же Світязь чимось подібний на море. Площа озера — 2750 га (27,5км.кв). Ширина озера 4,8 кілометра, а довжина озера 9,3. Середня глибина — 6,9 метра, а найбільша — 58,4 метра. Хвилі у вітряну погоду тут сягають півтораметрової висоти.
Крім Світязя, ще як мінімум три озера в Шацькому парку викликають захоплення своїми розмірами: озеро Пулемецьке – 1 569 га (15,69км.кв.), Луки ~ 673 га (6,73 км.кв.) та Люцимер – 443 га (4,43км.кв). Глибинне порівняння цих озер виглядає зовсім інакше. Рекорд належить Світязю (58,4 м), решта озер розташувалися наступним чином: Пулемецьке (19,2 м), Пісочне (16,2 м) та Люцимер (11,2 м).
Шацькі озера мають змішане – післяльодовикове та карстове походження. Западини озер виникли в наслідок хімічного розкладу мергелю та вапнякових порід. Озера такого походження можна розпізнати за виразними обрисами берегової лінії, значною глибиною, піщаним дном, прозорою водою та доброю доступністю до берега.
Як вже згадувалося, Світязь часто порівнюють із Балатоном в Угорщині. Безумовно, масштаби далеко не такі, та і тут глибини значні. Коли човен долає дорошу від затоки Бужні до берега з пулемецької сторони, ліворуч острова, то душа болить тривогою, адже відчуваються під собою бездонні та незвично темні води Голоднецької тони глибиною 32 метри, а далі – 37, 38 і врешті 58,4 метри глибини. Трапляються також і підводні ями з боку мілководого берегу Гряди: Вовча (20м), Вертенева (17м), Огрядна (15м), Камінь (14м).
І ще один важучий козир Світязя – його індивідуальність. Не приймає Світязь ні від кого милостині. Тут позавидує навіть Байкал, що живиться понад 300 річками. Вода в Світязі надзвичайно прозора та чиста. Дно видно навіть при восьмиметровій глибині. В районі розташування Гряди і пансіонату Шацькі озера(біля берегів) – озеро Світязь переважно мілке. Півтори сотні метрів можна пройти поки водичка досягне грудей та можна буде спокійно поплавати. У безвітряну та тиху пору вода нагрівається досить швидко і на Світязі з привеликою радістю відпочивають та розслабляються батьки з дітьми, що найбільше тішаться від мілини та теплої водички.
У багатьох складається помилкова думка, що все озеро мілке. Тому приведемо дані про розподіл глибин озера Світязь та розвіємо всі хиби: глибини до 2 метрів займають площу 118 га, до 3 метрів – 720 га, до 5 метрів — 1061 га, до 10 метрів — 418 га та понад 10 метрів — 533 га.
Висновок: озеро в переважаючій своїй більшості дуже глибоке!!!
Шацький національний природний парк
Парк створено у 1983 році з метою збереження одного з найцінніших в Україні природних ландшафтів Волинського Полісся. Сучасна площа Шацького парку сягає 49 тис. га, з яких 10% є заповідними. Адміністрація парку знаходиться в селі Світязь.
Шацький національний природний парк лежить на головному Європейському вододілі, який відділяє водозбір Вісли і басейн Балтики від водозбору Прип'яті, яка бере тут свій початок, та від басейну Чорного моря. Охоплена охороною територія є рівниною, яка урізноманітнена наявністю невисоких пагорбів, які підносяться на 20-25 м, сягаючи 190 м висоти над рівнем моря. Найнижчі місцини зайняті торфовищами, комплексами ставів у долині річки Копаївки, а головне – озерами. Загальна їх поверхня сягає 6,6 тис. га, що становить 14 % території парку. Торфовища, переважно низинного та перехідного типів, займають 4% його поверхні. Великий комплекс вони формують у східній частині парку, де знаходиться найбільше торфовище з екзотичною назвою „Князь-Багон". Частину торфовищ змеліоровано, їх замінено на луки, які займають 7% площі парку.
Половина території парку вкрита лісами. Серед них переважають різного типу соснові бори, як наприклад, бір чорницевий, або більш світлий сухий бір лишайниковий, що трапляється на пісках та мокрий болотний бір, який трапляється у пониженнях території. Менші площі займають вільшини, а крім того березняки та мішані ліси – найчастіше дубово-соснові.
Поля, дороги та населені пункти займають 25% території парку. Кілька поселень розташовані на берегах озер, наприклад селище міського типу Шацьк – центр району, а також села Світязь, Пулемець, Острів'я, Піща та Залісся. Інші села розташовані на між озерних перешийках (як Пульмо) чи знаходяться в оточенні кількох озер (як Мельники).
Багатство тутешньої флори пізнається швидко. Ботаніки підрахували, що у парку існують понад 800 видів судинних рослин, серед яких є багато рідкісних і які перебувають під охороною. До найцінніших представників рослин належать, перш за все, післяльодовикові і тундрові релікти: береза низька, три види росичок, турча болотна; журавлина дрібноквіткова, товстянка звичайна, меч-трава болотна і осока Девеллова. Серед водних рослин привертають увагу латаття біле та глечики жовті.
Досить часто тут можна знайти рідкісні в інших місцях орхідні – венерині черевички справжні, ліпарис Лезеля, булатку червону, коручки болотні, темночервоні та широколисті, зозулині сльози яйцелисті та гніздівку звичайну.
Не менш багатий і тваринний світ парку. З великих ссавців тут є: лось, дикий кабак, косуля, вовк, лисиця і єнотовидна собака, рідше борсук, видра і норка європейська. Найчисленнішим є крилаті приятелі людини – птахи; їх тут є понад 240 видів, з яких близько 200 – це види лучні. Живий атлас авіфауни.
До рідкісних представників птахів належать: орлан білохвіст, змієїд, шуліка рудий, пугач, лелека чорний, сірий журавель, кульон великий, деркач і сорокопуд сірий. Під час перельотів можна побачити в небі або відпочиваючими на воді чи на землі справжні орнітологічні рідкості – лебедя-кликуна, норця чорношийого, білу чаплю та підорлика великого.
Скільки ще видів пташиної аристократії та пролетаріату ховають ліси, чагарникові зарості, луки, піщані дюни та болота? Треба вибратися з біноклем та фотоапаратом на захоплююче сафарі, аби побачити багатий світ птахів та інших мешканців тутешніх урочищ.
В озерах, річках, канавах, ставах і болітцях живе близько 30 видів риб. С серед них хижаки – щука, судак, окунь, таємничі соми, а також і лагідні плотвиці, лящі, лини, карасі та вудкарська рідкість – вугрі. Про біологічну та хімічну чистоту води в озерах свідчить наявність раків.
Шацький національний природний парк виконує багато функцій: природоохоронну, туристично-краєзнавчу і науково-дослідницьку, будучи експериментальним полігоном для університетів та інститутів зі Львова й Луцька. Сюди часто приїжджають і науковці з інших країн.
Одним з важливіших напрямків досліджень є спостереження за впливом меліорації, яку тут раніше було проведено, на стан природного середовища Полісся, а також опрацювання методів рекультивації та ренатуралізації здеградованих територій і моніторингу за ними.