Записки про подорожі та туризм

У Єгипті туристові пропонують безліч екскурсій і розваг. І слід сказати, що краще ними періодично користуватися, тому що монотонний ритм дня в готелі all inclusive вжене в нудьгу навіть людину, яка дуже зароласяся і прагне відпочинку. Тим паче, що в Єгипті є, що подивитися. У черговий раз ми з подругою вирішили освоїти дайвінг. Чи вірніше сказати, на декілька хвилин уявити, що ми його освоїли.

Усе починається цілком звичайно і стандартно – ранній підйом, тривалий переїзд, потім подорож на кораблі до місця занурення. Для тих, хто не дуже добре почуває себе під час морської хитавиці, можу порекомендувати зайняти місце на самому носі судна. Там звичайно є безпечні обгороджування, гойдає менше, а вітру більше. Під час морської прогулянки нам детально пояснювали, як поводитися під водою і як користуватися спорядженням. З усіх отриманих знань мені найбільше подобається новознайдене уміння “продувати” вуха, тепер я знаю, що робити, якщо в літаку або на гірському серпантині закладає вуха. Це куди ефективніше, ніж барбариски і інші смоктальні льодяники! Потрібно чесно признатися, інструктора ми не дуже уважно слухали, причому даремно. Під водою взагалі забуваєш, як тебе звуть. А потрібно би пам’ятати про такі раніше не практиковані, але життєво-необхідні речі, як дихання через маску і інші принади підводного існування. Отже усім настійно раджу гримасувати, жестикулювати і багаторазово повторювати усі дії за інструктором на березі, щоб потім не згадувати молитви усіх релігій під водою.

Отже, інструктаж пройшов, за кожним туристом закріплюють свого дайвера, який не просто супроводжує, а буквально не випускає з рук ні на секунду. Це до слова про заходи безпеки, які-ніякі, але вони дотримуються. Якщо вам запропонують сплатити відразу декілька занурень, не кваптеся, човен нікуди не подінеться, а зайві 15 доларів ви їм завжди віддати встигнете. Краще спершу відчуйте усю гамму емоцій від першого заходу під воду. У нашій групі одній дівчині буквально на першому ж метрі занурення стало дуже погано з тиском, кров носом пішла, вона була вимушена відмовитися від ідеї попірнати. Сумно, звичайно, але цей випадок повинен закликати усіх прислухатися до свого самопочуття і відділяти простий страх від серйозного приводу для тривоги. Спорядження дайвера дуже важке. Настільки, що дівчатам допомагають вставати на ноги і буквально спихують у воду. Якось відразу згадується – баба з возу. Ось вже воістину, легшає в усіх сенсах, у воді тяжкість не відчувається. З новачками майстра підводного плавання не церемонитимуться, відразу тягнуть за собою на глибину. Загалом, часу освоїтися у вас, швидше за все, не буде. Отже, більше хоробрості і застосування тих самих навичок, яким вас навчали десять хвилин тому на палубі.

Мої враження від дайвінгу були такі: не бачила я захоплюючої краси безодні морської, навіть краєм ока не бачила! Очі в купку, волосся дибки, вушка притиснуті до голови, як у переляканого цуценяти – ось так, думаю, я виглядала б, намалюй мене у цей момент карикатурист. Це взагалі страшнувато! Які рибки, коли тут дихати доводиться вчитися! А сонце і повітря геть як далеко. Поблискують десь там згори. Концентруєшся на тому, що б рівномірно дихати в цю трикляту трубку, бульбашки від повітря, що видихається, нещадно лупцюють по вухах, ноги і руки взагалі куди дівати неясно – тобою ж маніпулює інструктор. І в доважок до усього відчуваєш, як маска планомірно сповзає з твоєї голови, хоча це не так, але почуття дуже виразне. Потім досвідчені дайвери нам сказали, що це буває у більшості дівчат з довгим гладким волоссям. У таких випадках краще робити хвіст або пучок над гумкою маски, а не під нею. Але хто ж знав! Особливо було смішно, коли до мене ближче підтягнули мою подругу, як безмоторний плавзасіб, щоб нас обох, щасливо дайвінгуючих, зняти на відеокамеру. Ми знайомі з нею вже більше 10 років, а я її не упізнала! Уявіть, не упізнала свою рідну подружку! Я ще дуже розсердилася, думаю, дивні які, навіщо вони мене примушують обніматися з цією дівчиною і махати на камеру. Ось вилізу звідси живою, я їм влаштую! Напевно, я її не визнала через те, що і у неї очі були по п’ять копійок, і взагалі звичайна зовнішність втрачена десь на поверхні води. Згодом виявилось, що ми поводилися дуже навіть добре, спустилися на цілих сім метрів, провертали танцювальні па для відео, намагалися упіймати рибок, що пропливають мимо, і були просто душки. Принаймні, про це нам оповідає відео, а не пам’ять. Отже усім раджу витратити 10 баксів, і тоді те, що не змогли усвідомити ви, зафіксує безпристрасний оператор.

Коли настав час спливати вгору, почуття стали до мене повертатися у міру наближення кисню і атмосфери. Взагалі, коли ми з подругою виринули, в прояві емоцій не соромилися. Ось це було дійсно сильні почуття і бурхливі переживання. Навалюється відразу усе і хочеться кричати, стогнати, мукати і взагалі поводитися не дуже виховано. Швидше, це був захват. Просто небагато запізнілий. Від надлишку почуттів ми навіть самі влізли на катер, хоча п’ятнадцять хвилин тому не могли звестися на ноги, встаючи сидіння. Отже дайвінг для мене виявився самим захоплюючим і суперечливим атракціоном за усе моє життя. Усім бажаю захоплюючих і цікавих подорожей!