Перші асоціації при згадці про Страсбург? Cуд з прав людини, Європейський парламент, Рада Європи. Окрім впливу на події європейського і світового масштабів це досить маленьке пограничне місто полонить ще і древньою історією, що запам’ятовується архітектурою і силою-силенною гастрономічних задоволень.
Гід починає зі знайомства туристів з сучасним Страсбургом. І привертає увагу першими ж словами. Страсбург звик до візитів президентів і прем’єр-міністрів, тут ніколи не перекривають дороги під час відвідування міста високопоставленими особами, машин із зеленими дипломатичними номерами тут більше, ніж звичайних автомобілів, прості депутати їздять на роботу на велосипедах. А будь-який президент, у тому числі і французький, при візиті в Страсбург може розраховувати максимум на дві хвилини зеленого світла і чотирьох мотоциклістів в якості охорони. От і все привілеї. Така колиска демократії.
Це місто не дешеве. Середня зарплата дипломатів складає тут від 9 до 12 000 євро в місяць. В той же час це і студентське місто. У Страсбурзі знаходиться найбільший університет Франції, а в місті проживає більше 40 000 студентів. Для населення в 264 000 чоловік – чимала цифра. Університет Страсбурга є полюсом тяжіння студентів із понад сотні країн світу.
Познайомившись із Страсбургом сучасним, йдемо всередину, щоб побачити Страсбург історичний, благо подивитися є на що. Увесь центр міста, оточений річкою Іль, визнаний ЮНЕСКО світовою спадщиною людства. Опинившись в ньому, ви зрозумієте чому. Чого варті тільки квартал “Маленька Франція” і Страсбурзький собор.
Якщо вийти на центральну площу, повернути наліво і при цьому не дивитися вгору – зустріч з цим легендарним собором станеться несподівано. Гуляєш по місту, розглядаєш страсбуржців, туристів, вузькі вулички. І раптом – у однієї маленької вулички замість “світла у кінці тунеля” знаходиться щось темне і величне. Це він і є, Страсбурзький собор Нотр-Дам, собор Страсбурзької Богоматері, кафедральний собор Страсбурга і, мабуть, найкрасивіша міська будова.
Це шедевр готичного мистецтва, що дуже нагадує на вигляд Кельнський собор.
Адже будувалися обидва собори за однаковим принципом – у вигляді базиліки з вищим центральним нефом, ніж бічні.
Завдяки легкому і витонченому шпилю висота будови – 142 метри, що дозволяло йому аж до XIX століття бути найвищою християнською церквою Франції. Друга вежа у соборі відсутня з однієї простої причини – не вистачило грошей. Хоча в деяких джерелах вказується і інша причина – боязнь обвалення усієї конструкції.
У стін собору можна зустріти і зухвалих циганів, що випрошують милостиню у прихожан собору
і всюдисущих китайських туристів,
і просто колоритних туристів та місцевих жителів
і цілі сімейства, що фотографуються на фоні старовинної могутньої будови.
Усередині собору досить темно, як і личить готичному стилю. Зайти туди можна безкоштовно.
А з початку липня до кінця серпня з 22.10 по 00.30 у стін собору проводиться світлове і музичне шоу: під кращі твори світової класики Кафедральний собор міняє свій колір, переливаючись різними відтінками.
У центрі міста помітний як французький, так і німецький вплив. Історично так склалося, що Страсбург часто переходив від Німеччини до Франції і навпаки. І сьогодні це містечко є привабливим франко-німецьким коктейлем.
Одним з найживописніших місць міста є квартал “Маленька Франція”. Мініатюрні фахверкові будиночки, побудовані серед каналів річки Іль, старовинні кам’яні спорудження епохи бароко, знамениті криті мости – усе це робить квартал дуже романтичним. Хоча історія у цього району романтикою зовсім не пахне.
Свою назву він дістав завдяки одній пікантній причині: в середні віки в цьому кварталі була поширена проституція і супутній їй сифіліс, який називався тоді Franzosenkrankheit – “французька хвороба”. Тут же знаходилася спеціальна клініка для лікування цієї хвороби.
Якщо вже ми знаходимося у Франції, не можна не згадати про їжу. Французи, як відомо, ті ще вередуни відносно їжі. Як то кажуть, на курорті може бути огидний басейн, брудні туалети, француз усе стерпе. Але якщо буде погана їжа.
Гуляючи по Страсбургу, варто зробити невелике занурення у французьку кухню і відправитися в один з французьких ресторанів. Наприклад, в ресторан Au Pont St Martin – досить відомий в туристичних кругах заклад, який розташувався в старовинному фахверковому будинку прямо на березі ріки Іль у одного з критих мостів.
Тут просторо, досить затишно, послужливий персонал і дивовижні види з вікна. А коли офіціант дізнається, що ви говорите по-українськи, тут же віднесе вас до розряду добрих і щедрих українських туристів і обслуговуватиме ваш столик ще старанніше.
У місцевому меню багато як національних французьких, так і німецьких блюд. Наприклад, знаменитий Ельзас фламмкухен (вогняний пиріг), жаб’ячі лапки або фуа-гра. А у супроводі білого Піно Грі ці блюда стають не мало не багато – предметом захоплення.