На затишнiй полтавській околицi розташована садиба-музей класика української лiтератури Панаса Мирного (П. Я. Рудченка, 1849 – 1920).
літературно-меморіальний музей Панаса Мирного
Розмір оригіналу: 3000x1688
Тип: jpg Дата: 2024-04-20
Одноповерховий дерев'яний побiлений будинок ховається за тополями та бузком. За ошатним будинком садок поволі спускається до ставка. Схилили до води гнучке віття верби… Стоять у задумі вікові дуби…
Коли б не завiтали ви сюди, тут усе хвилює уяву, повертає в часи Панаса Мирного, сприяє кращому розумiнню життя й творчості письменника, передає дух епохи кінця ХІХ — початку ХХ століття.
літературно-меморіальний музей Панаса Мирного. Вітальня
Розмір оригіналу: 6000x3376
Тип: jpg Дата: 2024-04-20
Садиба-музей Панаса Мирного — одна з найбагатших в Українi. Близько тисячi речей, книжок, документiв і фотографiй розмiщенi в семи кiмнатах будинку письменника. Експозиція розміщується в семи кімнатах садиби, які зберегли всій первісний вигляд — це колишній кабінет Панаса Мирного, їдальня, кімнати дітей та дружини, кухня, вітальня, передпокій. У музеї зберiгаються понад 150 рукописiв Панаса Мирного та його старшого брата Iвана Бiлика (І. Я. Рудченка), разом iз яким написаний роман "Хiба ревуть воли, як ясла повнi?", понад 280 аркушiв епiстолярної спадщини письменника та його родини, першодруки творiв Панаса Мирного, спогади про нього сучасникiв, архiв часопису "Рiдний край".
літературно-меморіальний музей Панаса Мирного. Кухня
Розмір оригіналу: 1280x853
Тип: jpg Дата: 2024-04-20
Твори Панаса Мирного виданi азербайджанською, болгарською, китайською, литовською, словацькою, чеською та iншими мовами.
Музей відкритий 1940 року. Бiльше двох десятилiть ним завiдував середній син письменника — Михайло Рудченко. Під час Другої світової війни колекція музею була вивезена, а повернули її у 1943 році, тоді ж відновив роботу і сам музей. У 1951 році на подвiр'ї садиби перед будинком встановлене бронзове погруддя Панаса Мирного на постаментi з лабрадориту (скульптор Олексій Олійник, архітектор Макар Вронський). В 1985-му в новому примiщеннi створена лiтературна експозицiя.
У книзi вражень вiдвiдувачiв музею залишили теплi слова шанувальники таланту письменника з Австралiї, Англiї, Канади, Латвiї, Нiмеччини, Польщi, США, Францiї, Японiї.
Музей має науково-дослідний відділ, відділ фондів та допоміжні підрозділи: наукову бібліотеку і науковий архів.
літературно-меморіальний музей Панаса Мирного
Розмір оригіналу: 3000x1688
Тип: jpg Дата: 2024-04-20
Музей нагороджено дипломом лауреата І Всеукраїнського музейного фестивалю «Музей третього тисячоліття» та дипломом переможця конкурсу музейних фільмів у номінації «Експозиційний фільм» за фільм «Музей Панаса Мирного».
Цікаві факти: до 175 дня народження прозаїка Панаса Мирного у Полтаві відбулося спецпогашення ювілейної поштової марки та листів. Подія відбулася саме на території садиби Панаса Мирного. Ініціатором та автором ескізу марки став художник Ігор Шипулін.
Панас Мирний придбав садибу на 3-iй Кобищанськiй вулицi, нинi названiй його iменем, у березнi 1903-го. Сiмнадцять останнiх рокiв життя вiн невтомно працював. Завершував роман "Повiя", написав поему в прозi "Сон", оповiдання "Робота", "Дурниця" і "Пригода з "Кобзарем", а також вiршi, нариси, статтi. Переклав українською мовою й видав поему Генрi Лонгфелло "Пiсня про Гайявату", запропонував до друку переклад трагедiї Вiльяма Шекспiра "Король Лiр", продовжував перекладати п’єсу Фрiдрiха Шиллера "Орлеанська дiвчина".
Дружина письменника Олександра Рудченко (уроджена Шейдеман) походила з нiмецької родини. Володiла нiмецькою та французькою мовами. Навчала музики в інститутi шляхетних дiвчат.
Оселя Панаса Мирного пам'ятає голоси Лесi Українки й Олени Пчiлки, Михайла Коцюбинського й Василя Стефаника, Гната Хоткевича й Володимира Самiйленка. Клавiшiв фортепiано торкалися руки Марiї Заньковецької та Миколи Лисенка.
Звiдси письменник ходив до центру мiста на службу в казенну палату.
Відео про музей Панаса Мирного
Адреса: Полтавська область, вулиця Панаса Мирного, 56, Полтава
Часи роботи: ;Пн, Вт, Ср, Чт, Сб, Нд: 9:00-17:00, П'ятниця — вихідний
