Урочище «Каскади»
Урочище «Каскади» знаходиться в долині річки Буки у Маловисківському районі Кіровоградської області, на південний захід від села Злинка. Це одне з небагатьох місць розповсюдження природних водоспадів на Придніпровській височині і рівнинній частині України в цілому.
Урочище цікаве з багатьох точок зору. Тут знаходиться місце виходу на поверхню масивної глиби нижньопротерозойських гранітів і мігматитів – елементів найдавнішої тектонічної структури України, – Українського щита.
Урочище «Каскади»
Розмір оригіналу: 670x450
Тип: jpg Дата: 2024-06-29
Рослинний світ урочища дуже різноманітний. Тут збереглися рослинні угрупування петрофітних, чагарниковою і лучних степів. 9 видів рослин, урочища, що зустрічаються на території, занесено до Європейського Червоного списку і Червоної книги України. Є регіонально рідкісні види і формації.
Відео про урочище «Каскади» Маловисківського району
Не менш цікавий і унікальний тваринний світ. Тут мешкає безліч рідкісних і зникаючих видів. 58 представників тваринного царства урочища охороняються Бернською конвенцією, 14 занесені до Червоної книги України.
Заказник «Плетений Ташлик»
У мальовничій заплаві р. Плетений Ташлик в Маловисківському районі розмістився ботанічний заказник місцевого значення "Плетений Ташлик" площею 5 га. На території заказника знаходяться численні відслонення гранітів у вигляді кам'янистих плит або великих скель.
Заказник «Плетений Ташлик»
Розмір оригіналу: 670x450
Тип: jpg Дата: 2024-06-29
На виходах гранітів добре виявлений петрофітний комплекс. Провідне місце тут займає гвоздика прибузька, яка утворює велику популяцію, а поруч – жовті зірочки очитку Борисової та цибулі Пачоського. Серед чагарників трапляються такі мало – поширені види, як кизильник чорноплідний, вишня магалебська, таволга звіробоє – листа. Слід відмітити, що в заказнику виявлено одне з небагатьох на Кіровоградщині місцезростання карликової шипшини без колючок – горенківської, поруч із нею можна побачити шипшину рясно вкриту довгими і короткими залозистими колючками, яка так і називається – шипшина найколючіша. У вологих розщілинах привертають увагу мереживні листки щитників чоловічого та шартрського.
На плоских степових ділянках трапляються угруповання ковили волосистої, типчаку та келерії гребінчасто
Вздовж русла зростає очерет звичайний і рогіз широколистий. Крім того, тут відмічені такі цінні лікарські рослини, як оман високий, що виділяється своїми жовтими кошиками, і алтея лікарська з блідо-рожевими квітами.
Заказник "Плетений Ташлик" – один із мальовничих та цікавих заповідних куточків Кіровоградщини.
Заказник «Краснопільська балка»
Ландшафтний заказник "Краснопільська балка" площею 50 га знаходиться біля с. Краснопілка Маловисківського району. Балка добре збережена, зі степовими схилами та широким днищем, зайнятим гідрофільною рослинністю. Степові угруповання найкраще виявлені на схилі південно-західної експозиції. На підвищених ділянках переважають угруповання келерії гребінчастої. В різнотрав'ї найбільшу роль відіграють молочай степовий та подорожник степовий. Місцями співдомінують типчак, тонконіг вузьколистий. Тут виявлені чисельні популяції таких малопоширених видів, як відкасник Біберштейна, цибуля Вальдштейна, вовчок пурпуровий. Значну площу займають зарості нечуй-вітру отруйного.
Протилежний схил балки нижчий, більш виположений. Це переліг із переважанням стоколосу безостого. Поступово тут формується степова рослинність.
Заказник «Краснопільська балка»
Розмір оригіналу: 670x450
Тип: jpg Дата: 2024-06-29
По днищу балки у найглибших місцях наявні угруповання очерету з рогозом широколистим та лепешняком великим. Куртинами трапляються ситники пониклий та членистий, бульбокомиш морський, осока Отруба.
Місцями по днищу переважають ценози мітлиці повзучої, лисохвосту тростинового, осоки загостреної. По днищу виявлені окремі куртини цінної лікарської рослини – оману високого.
У нижніх частинах степових схилів та в знижених місцях схилів переважають зарості різнотрав'я – самосилу гайового, дзвоників болонських, воловий високого. В складі флори ділянки багато лікарських рослин, таких, як цмин піщаний, чебрець Маршаллів, чаполоч, звіробій стрункий, шавлії лучна та кільчаста.
Фауна балки має типовий для півдня правобережного лісостепу склад. Її ядро утворюють дендрофіли та представники лучно-степового комплексу. З хребетних тварин переважають як у кількісному, так і у видовому відношенні птахи. Види, пов'язані з деревно-чагарниковою рослинністю, представлені сорокою, сойкою, синицею великою, сорокопудом-жуланом, щигликом, коноплянкою та щевриком лісовим. У балці також гніздяться канюк – один із найбільш звичайних хижих птахів лісостепу – і рідкісний для області сорокопуд чорнолобий.
З видів, характерних для степових ділянок, зустрічаються в незначній кількості перепел, куріпка сіра, щеврик польовий та чекай лучний.
У невеликому кар'єрі, що утворився внаслідок видобутку глини, гніздяться бджолоїдки (біля 50 пар) та польові горобці. Місцями заболочене днище балки часто відвідують свині дикі, з інших ссавців тут зустрічаються заєць сірий, лисиця і різні мишовидні гризуни.
Заказник «Карпенків край»
Ландшафтний заказник "Карпенків край" находиться біля с. Арсенівка Новомиргодського району та с. Мар'янівки Маловисківського району. Територія площею 250 га займає частину заплави та корінного берега р. Великої Висі. Ця місцевість – батьківщина класика української літератури. К. Карпенка-Карого. Природа цього краю формувала його як письменника та особистість.
Заказник «Карпенків край»
Розмір оригіналу: 670x450
Тип: jpg Дата: 2024-06-29
У природному відношенні територія заказника, розташованого по обох берегах Великої Висі, яка тут збагачена, складається з трьох частин. Це – ставки, прилеглі лучно-болотні ділянки, степові ділянки на схилі корінного берега Великої Висі.
У прибережно-водній смузі переважають угруповання очерету та рогозу вузьколистого. Тут зростають типові болотні види, такі, як півники болотні, щавель водяний, жнвокіст лікарський тощо. На ділянках заболочених лук по периферії прибережних заростей у травостої переважають лепешняк великий, мітлиця гігантська, жовтець повзучий, м'ята польова. На цій ділянці поодиноко зростає рідкісна рослина – оман високий. Частина лук випасається.Природна степова рослинність краще збереглася на правому, більш підвищеному березі. Цей схил частково був терасований та заліснений. Проте висаджені дерева майже цілком загинули, і степова рослинність активно відновлює свої позиції. На основній частині корінного берега переважають лучні степи.
У верхній частині схилу домінує келерія гребінчаста,а в нижній – тонконіг вузьколистий. У складі флори переважають види сухих лук та лучних степів, такі, як козельці українські, занесені до Європейського червоного списку, звіробій стрункий, мколайчики рівнинні, смілка татарська. Чимало в складі травостою цінних лікарських рослин – цмин піщаний, Петрові батоги, парило звичайне, чебрець Маршаллів. З малопоширених видів відмічений відкасник Біберштейна.
На межі Маловисківського і Новомиргородського районів, біля високовольтної лінії є невелика поперечна балочка в корінному березі Великої Висі. Вона має велику наукову цінність. Балка невелика, але різноманітна за рослинним покривом. Один схил балки має південно-західну, а другий – північно-східну експозицію. На схилі південно-західної експозиції переважають угруповання пирію середнього з куртинами стоколосу безостого. На цьому схилі виявлені рідкісні та малопоширені види рослин степової флори – ковила волосиста, яка занесена до Червоної книги України, айстра степова, головачка уральська, оман мечолистий, барвінок трав'яний, азинеума сірувата, є кущики шипшини горенківської. По днищу балки переважає костриця східна, а на схилі північно-східної експозиції – пирій середній та райграс високий. Тут є великі популяції віхалки розлогої, маруни щиткової, материнки, дзвоників болонських. Все це створює яскравий аспект балочки.
На правому березі зберігся будинок, пов'язаний з сім'єю І. К. Карпенка-Карого. Неподалік від нього є виходи каменю на місці колишнього кар'єра. Вони вкриті типовою петрофітною рослинністю, у складі якої є ряд рідкісних специфічних видів – ковила волосиста, цибуля Пачоського, очиток Борисової (ендемік Придніпровської височини). Ця ділянка дуже мальовнича і вдало доповнює природні комплекси заказника. Нині заказник розширений за рахунок заплавних ділянок біля с. Мар'янівки у Маловисківському районі.
Фауна досить типова для освоєних ділянок заплав півдня лісостепу. Її ядро складають водно-болотні тварини з незначною участю мешканців лучного степу та синантропних видів. Серед хребетних тварин найбільш численною групою є птахи. Найбагатшим виявився комплекс водно-болотних птахів, з яких у кількісному відношенні переважють лиска, крйяіень та крячок чорний. На одному зі ставків гніздяться сірі гуси. В незначній кількості траплялись лелека білий, чаплі сіра та велика біла, лунь болотний, курочка водяна, очеретянка болотна та вівсянка очеретяна. На прилеглих ділянках лук зустрічаються чайка, бекас, кулик-фіфі та плиска жовта. З інших навколоводних тварин зустрічаються в незначній кількості ондатра та полівка водяна, досить численна жаба озерна, трапляється черепаха болотна.
Схили з фрагментами лучно-степової рослинності в незначній кількості населяють перепел та жайворонок польовий, а із ссавців – заєць сірий. У невеликій балочці, охарактеризованій вище, оселився борсук – рідкісний звір, занесений до Червоної книги України.
В заростях деревно-чагарникової рослинності біля села трапляються синиця велика, жулан, славка чорноголова, вівсянка звичайна, досить численні горобці (польовий та хатній). У незначній кількості зустрічаються припутень, горлиця звичайна, іволга, яструб великий.
Територія заказника в значній мірі зберегла природний стан, уособлює типові ландшафти цього краю.
Заплава Малої Висі
Заплава Малої Висі біля с. Краснопілка у Маловисківському районі є своєрідною та мальовничою. Розширюючись біля села, заплава півколом підходить до корінного берега. Саме на цій ділянці на площі 2 га розміщується орнітологічний заказник місцевого значення "Заплава Малої Висі", де найціннішим виявився комплекс птахів, які тут мешкають.
У рослинному покриві заплави переважають високотравні угруповання, представлені заростями очерету заввишки 2,6-3 м, які в більш обводненій центральній частині мають монодомінантний характер. Угруповання очерету оточені вузькою смугою лук. Понад берегом виявлена смуга заболоченої луки з переважанням хвощу лучного. В ній багато таких лучно-болотних видів, як вовконіг європейський, живокіст лікарський, півники болотні, герань болотна. На цій ділянці наявні великі зарості цінної лікарської рослини – оману високого (народна назва – "дивосил-зілля"). На цій ділянці оман зростає масово, тут було виявлено сотні його квітучих екземплярів висотою 170-180 см.
Заплава Малої Висі
Розмір оригіналу: 670x450
Тип: jpg Дата: 2024-06-29
Фауна типова для заплав річок Правобережного Лісостепу. Тут виявлена полівидова колонія чапель. На час наших досліджень рудої чаплі тут було 14-16 нар, сірої 4-6 пар.
Тут гніздиться пара лебедів-шипунів, крижень, чирок-тріскунок, чернь червоноголова, лунь болотний, лиска та курочка водяна. Звичайні очеретянка велика, кобилочка річкова, вусата синиця. В незначній кількості трапляються бугай, очеретянка болотна, кобилочка солов'їна.
З інших тварин відмічені ондатра, лисиця звичайна, черепаха болотяна та жаба озерна. За даними місцевих жителів, із риб найчисленніші карась золотий, в'юн, щука, окунь, плітка. Під час міграцій ділянка є місцем зупинки водно-болотних птахів.
В цілому це типова і добре збережена ділянка заплави річки південної частини лісостепу з характерним для цього регіону переважанням високотрав'я. Вона має типовий рослинний світ та цінну орнітофауну.
Витоки річки Малої Висі
Витоки р. Малої Висі знаходяться біля с. Лутківки Маловисківського району. Це велика розлога балка, у верхівці якої, де, власне, знаходяться витоки, збереглася природна рослинність. Тут на схилі північно-східної єкспозиції зберігся листяний ліс із дуба з домішкою липи, в'яза, ясена. З лісової критиці, яка викопана на місці джерела, і бере ючаток Мала Вись.На схилі південно-західної експозиції виявлена ділянка степу, який добре зберігся. У верхній частині схилу переважають угруповання келерії гребінчастої, а в нижній – типчаку. Тут добре виявлене типове ядро степових видів Лісостепу. Рясно зростають гонконіг вузьколистий, шавлія дібровна, чистець трансильванський, роман напівфарбувальний, чебрець Маршаллів, звіробій стрункий, молочай степовий. По схилу розкидані невисокі кущі зіноваті австрійської. На степовій ділянці досить поширеною є рослина, яка охороняється в Кіровоградській області, – льон шорсткий. На степовому схилі багато яскравих, гарноквітучих рослин, таких, як дзвоники болонські і сибірські, лаватера тюрингська, шавлія ефіопська, роман напівфарбувальний, залізняк колючий. Зростає тут і малопоширений в області вид – відкасник Біберштейна. На досить широкому заболоченому днищі заболоченої центральної ділянки переважають угруповання рогозу широколистого, хвоща річкового, очерету. По краях – лучні смуги з переважанням пирію та хвоща лучного. Тут виявлена велика популяція малопоширеного степового виду – кермека широколистого.
Витоки річки Малої Висі
Розмір оригіналу: 670x450
Тип: jpg Дата: 2024-06-29
Там, де ліс підходить до днища, на узліссі рясно зростають материнка, дягель лісовий, деревій заплавний. У лісі виявлені такі малопоширені для області рослини, як дзвоники персиколисті, чемериця Лобеля, конвалія.
Ядро орнітофауни залісненої частини балки складають типові лісостепові види дендрофільного комплексу, такі, як горлиця звичайна, щеврик лісовий, жулан, зеленяк, щиглик, вівсянка звичайна. В кількісному відношенні домінує зяблик. З представників давньолісостепового комплексу гніздяться канюк та сорока. На відкритих схилах, що межують з залісненою ділянкою, звичайним є чекан лучний. Тут постійно полюють бджолоїдки та ластівки сільські. Ділянка верхів'я балки, де бере початок Мала Вись, є дуже мальовничою, має типовий для регіону ландшафт.
Місця, де беруть початок наші річки, необхідно взяти під охорону. Адже, як для людини – дитинство, для річки – витоки в значній мірі визначають її подальший шлях.
Дендрарій біля с. Оникієво
«Дендрарій ім. В.Г.Єрмолаєва» с. Оникієво. Літні канікули у школярів – пора відпочинку, веселощів та безліч часу для саморозвитку та шкільного туризму. І звісно, лісівники Кіровоградської області, завжди намагаючись залучати молодь до тісного спілкування з природою та лісом, не втрачають цей час та ще більше спілкуються з дітьми.
Дендрарій біля с. Оникієво
Розмір оригіналу: 670x450
Тип: jpg Дата: 2024-06-29
Кожного року після завершення навчального року влітку гостинно відчиняють свої двері табори з денним перебуванням в загальноосвітніх школах. Виховний процес з дітьми в таборі має поєднувати відпочинок, працю, спорт з пізнавальною, естетичною, оздоровчою діяльністю. Ось тому нерідко таборові екскурсії прямують до лісогосподарських підприємств області.
Кожного року до ДП «Оникіївський лісгосп» відвідують понад 200 учнів з різних шкіл району. Діти завжди із захопленням відвідують мальовничий дендрологічний сад ім. В. Г. Єрмолаєва площею всього 0,8 га, але в якому зростає більше ніж 200 видів та форм дерев, чагарників та ліан з усіх куточків України. Школярам розповідають про створення дендрологічного саду, який закладений 2001 року. Його територія розбита алеями бирючини звичайної та ялини звичайної на вісім секторів і з висоти пташиного польоту має вигляд британського прапора з колом по середині. Школярі знайомляться із безліччю унікальних деревних порід: вони ростуть тут завдяки дбайливому піклуванні працівників.
Також школярі відвідують тепличне господарство лісгоспу. Дітлахи із неабиякою цікавістю роздивляються, як саме «народжуються» на світ декоративні та лісові культури: спілкуються з працівниками лісгоспу, ближче знайомляться з тими сучасними технологіями, завдяки яким лісівники створюють ліс.
