Напевно, це потаємна або явна мрія більшої половини населення планети – вчинити стрибок з парашутом. Стан вільного падіння, вид з висоти пташиного польоту і романтика.
Проте стреньга, слайдер, стропи і паракорд – такі незрозумілі слова, а невідомість, пробачте за каламбур, як відомо, лякає. Щоб зважитися на втілення своєї мрії в життя необхідно хоч трохи дізнатися про стрибок в теорії.
Перший стрибок з парашутом
Розмір оригіналу: 912x530
Тип: jpg Дата: 2024-02-17
Перед стрибком завжди робиться інструктаж з дуже детальним поясненням технології укладання парашута в рюкзак, самого стрибка і приземлення. Перед польотом ви обов'язково проходите медогляд на місці. Але це швидше формальність. Також ви повинні будете підписати розписку на випадок непередбаченої ситуації і бланк про штрафи, якщо у польоті ви втратите кільце або з переляку відкриєте без потреби запасний парашут.
Парашут для новачків завжди укладають професіонали, тому перед стрибком варто хвилюватися не про "нерозкриття", а про те, як вчасно висмикнути чеку і правильно приземлитися.
Взагалі, парашути діляться на різні типи і категорії по вазі, розміру і формі куполу, а також наявності додаткових пристосувань.
Д1-5У, в народі "Дуб", має вагу 17,5 кг, а площа куполу складає 82,5м². Досить таки важкий і громіздкий парашут, проте в ньому є перевага, яка затьмарює усі недоліки. Він відкривається сам автоматично при вистрибуванні людини з літака.
Для порівняння, Д- 6 з ручним розкриттям куполу парашуту, відкривається за допомогою висмикування скоби через 3 секунди польоту. Важить трохи більше одинадцяти кілограмів, а розміри куполу – 83м². Він досить легкий і м'який в управлінні.
Щоб не вивалиться з парашутної системи при розкритті, рюкзак досить щільно пристібають до тіла міцними ремінцями на грудях і ногах. Ззаду вішається рюкзак з головним парашутом і спереду – торба для подальшого його складання. Запасний парашут, з червоним колечком, що виділяється, важить 5 кілограмів, кріпиться в самому кінці екіпіровки. Завершується образ парашутним шоломом.
Стрибок розпочинається із слів "Пішов". Вивалившись за борт, починайте відлік "321, 322, 323" і потім з усієї сили смикайте за кільце основного парашуту. Такий рахунок потрібний для того, щоб людина із страху не порахувала на видиху раз-два-три і розкрила купол завчасно.
Через пару секунд ви відчуєте ривок, що означає вдале розкриття. Постарайтеся обернутися через плече і перевірити, чи увесь купол відкритий. Якщо все пройшло успішно, витягніть руду стрічку – так ви відключите систему, що страхує відкриття запасного парашуту. Якщо щось пішло не так (досить таки рідкісна нестандартна ситуація), рвіть кільце запасного парашуту.
Після дивовижного польоту і непередаваних відчуттів треба зробити правильне приземлення. Власне це є основною складовою стрибка.
Під час приземлення треба обернутися корпусом проти вітру, це дозволить компенсувати швидкість падіння. На висоті приблизно 40 метрів необхідно починати вигинати передній край куполу парашуту, щоб збільшити опір і ще понизити швидкість.
За 12 метрів до землі, поверхня різко підстрибує назустріч. Це той момент, коли треба правильно групуватися: ноги зводяться разом і піднімаються на тридцять градусів відносно осі того, що стрибає, підборіддя щільно притиснуте до грудей, стопи випрямлені до землі, що паралельно летить на вас. Погляд треба направляти на свої ноги, а не по сторонах. При зіткненні із землею, треба щоб обидві ноги приземлилися одночасно, інакше, у кращому разі, можна обзавестися переломом кінцівки. А для пом'якшення удару парашутисти зазвичай відкидаються на спину або на бік. Щоб розкритий парашут після вдалого приземлення не потягнув вас по полю як ляльку, треба його як би загасити – сильно потягнути за нижні стропи.
Після того, як ви відсапалися і привели нерви у відносний порядок, вам треба скласти парашут в сумку, яка висить у вас на грудях. Спочатку в неї упаковуються рюкзак і стропи, а потім і сам парашут. З цим добром ви повертаєтеся на базу, або ж вас підбирає спеціальна машина.
Залишилося найменше – зважитися на заповітний перший стрибок!
