До Парижу я добирався мандруючи з Мадриду. Нічний потяг Мадрид – Париж покриває цю відстань за 13 годин. Уранці після невеликого сніданку в потягу, вартістю в 3 євро на людину, куди входить кава і невеликий тостер, в 8:45 ми прибули в Париж.
Вокзал Аустерліц
Столичний Аустерлицкий вокзал – південно-західний вокзал, працюючий по напрямах південного заходу Франції, Португалії, Іспанії
Вводжу код вхідних дверей і під постілкою знаходжу ключ від апартаментів. Поки усе йде так, як і домовлялися з хазяйкою квартири по інтернету. Невелика студія близько 30 кв. м., розрахована на 4 людини. Ці шикарні апартаменти в Парижі коштували нам 105 євро в добу.
Просторий салон, сполучений з кухнею, як говорять іспанці- перекіс американа (американська кухня), з диван- ліжком на 2 людини. Усе досить затишно, але найголовніше, що вона знаходиться в 10 хвилинах ходьби від Лувру. Залишаємо усі речі і йдемо оглядатися по “району”, який на декілька днів стає нашим.
Як не дивно, чомусь згадалися Сочі, де ми з сім’єю відпочивали пару років назад. Тоді шумне, південне місто завоювало наші серця без залишку. Хоча звичайно, як говорять у нас в Одесі, Париж і Сочі – дві великі різниці, але один з готелів Геленджику, в якому ми провели декілька медових ночей, своєю обстановкою, і атмосферою, нагадав французькі апартаменти.
Пам’ятки Парижу
Площа Андре Мольро (Place Andre Malraux) знаходиться в декількох метрах від наших апартаментів. Тут же вона перетинається по діагоналі з вулицею ведучої на знамениту Опера Гарн’є, більше відому у нас під назвою Гранд Опера.
Далі ми перейшли на Пляс-дю Лувр, де недалеко від палацу Тюільрі знаходиться Тріумфальна Арка, побудована на честь Наполеона і його військових заслуг. Коні є точною копією справжніх, які були захоплені у ворога кіннотою Наполеона Бонапарта
Втомлені від вражень, ми вирішили просуватися у бік Ейфелевої Вежі, але про це ми поговоримо наступного разу.