Ви сто разів чули про місто Фастів, але навряд чи здогадувалися, наскільки воно загадкове і унікальне. У Фастові зустрічається досить цікава забудова. Ось, приміром, напівкруглий будинок на вулиці Шевченка. Не у кожному районному центрі можна знайти такий пейзаж.
Фастів. Будинок на вулиці Шевченка
Розмір оригіналу: 800x564
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
Костьол Воздвиження Святого Хреста
Костьол розташований недалеко від сучасного центру міста на правому березі Унави на площі, що носить ім'я Зигмунда Козара.
Фастів. Костьол Воздвиження Святого Хреста
Розмір оригіналу: 800x471
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
Перший костьол у Фастові був побудований у кінці XVI століття єпископом Йосипом Верещицьким. Згодом тут діяли вже декілька католицьких громад, зокрема єзуїти, бернардинці.
У 1723 році на місці старого єпископом Самуелем Оргою побудували новий костьол, також дерев'яний. Проте він був спалений гайдамаками під час Коліївщини.
Новий і знову дерев'яний костьол відбудували в 1793 році.
Сучасний костьол Воздвиження Святого Хреста у Фастові зводили за проектом архітектора Домбровського в період з 1903-го по 1911-ий роки. За 2 роки після початку будівництва загальний проект культової споруди був дещо змінений, а до його виконання притягнули відомого українського архітектора Федора Троупянського. Костьол був урочисто освячений 18 вересня 1911. Після його освячення настоятелем Фастівського приходу став Леон Зеленський, першим деканом – ініціатор будівництва Станіслав Шептицький.
Фастівський костьол Воздвиження Святого Хреста побудований в романо-готичних формах, характерних для архітектурних споруд останньої чверті XIX століття, в цілому культова споруда є зразком неоготики.
Фастів. Костьол Воздвиження Святого Хреста
Розмір оригіналу: 800x473
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
На фундаменті з бутового каменю зведені стіни з жовтої цеглини. Конструкції покрівлі первинно були виготовлені з сосни і покриті зеленою і червоною черепицею.
Головний – західний фасад вінчають дві вежі, між якими розташований центральний вхід в костьол. Над входом – велике кругле вікно ( "троянда"), що є традиційним елементом готичних храмів. На фасаді розміщена скульптура єпископа і барельєфна сюжетна композиція "Христос благословляє дітей".
Костьол має істотну особливість – західний фасад будівлі є асиметричним. Асиметрія проявляється у всьому: в елементах декору, формах вікон, окремих деталях і тому подібне. Дві його вежі, являються однаковими в плані, при цьому зовні абсолютно різні. Південна – майже удвічі вище північної, чотирикутна по усій висоті, з наскрізними спареними арками у верхній частині.
У інтер'єрі храму відразу привертають увагу галерея, хори, підлога, стрункі пілястри і колони з пишними капітелями.
Радянська влада в 1934 році закрила костьол, а найактивніші члени приходської общини були в 1937 році або страчені, або кинуті у в'язницю на багато років. У післявоєнний час в костьолі деякий час діяла православна церква. Численні петиції до влади мали своїм наслідком повернення культової споруди фастівським католикам. Тому в червні 1990 року храм був знову освячений – обряд вчинив священик Яніс Крапанс.
Фастівський державний краєзнавчий музей
Фастівський краєзнавчий музей знаходиться в історичній будівлі – приміщенні колишнього банку (кінець XIX століття). Будівля музею – пам'ятник цікавого періоду в житті Фастова, який характеризувався певним підйомом в промисловості, економіці і культурі. Він – невеликий, належить до зразків безордерної архітектури – є прикладом так званого цегляного стилю, проте свідчить певний смак його будівельників. Для Фастову, безумовно, представляє велику історичну цінність, також відповідає усім вимогам його нинішнього (музейного) практично функціонального призначення. Попередниками сучасного Фастівського державного краєзнавчого музею є створені на громадських засадах на початку 1970-х років у Фастові як етнографічний так і історичний музеї.
Фастів. Державний краєзнавчий музей
Розмір оригіналу: 800x544
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
Власне краєзнавчий музей у Фастові був заснований згідно з рішенням Київського облвиконкому від 17 вересня 1990 року. Попри те, що будинок під час передачі знаходився в напівзруйнованому стані, співробітники музею з ентузіазмом сприйняли звістку про передачу приміщення і зраділи тому, що музейна експозиція і фонди будуть розташовані саме в історичній будові у фастівському центрі міста.
Офіційною датою відкриття Фастівського Державного Краєзнавчого музею вважається 19 грудня 1995 року, коли був відкритий перший виставковий зал "Фастовщина: сторінки історії (з прадавніх часів до 20-х років ХХ століття) ", матеріали якого були зібрані завдяки археологічним і етнографічним експедиціям, обстеженню архівів Києва, Фастову, Львову, а також пошуковій і роботі ентузіастів на підприємствах і серед населення.
Другий етап реставраційних робіт в приміщенні музею був завершений в 2003 році.
Фастів. Державний краєзнавчий музей
Розмір оригіналу: 800x454
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
Фонди Фастівського державного краєзнавчого музею налічують близько 21 000 предметів, і умовно їх можна розділити на 2 основних групи – історико-краєзнавчої і природної.
Археологічна колекція Фастівського краєзнавчого музею заснована завдяки роботі археологічної експедиції Української держпедуніверситету ім. М. Драгоманова під керівництвом відомого археолога Надії Кравченко. Серед матеріалів музейного історичного відділу наявні рідкісні архівні і фотоматеріали, тодішні предмети, що розповідають про "заборонені" по СРСР теми історичного розвитку міста на початку XX століття, – зокрема, про перебування у Фастові Директорії УНР, про бій під Мотовиловкою, про об'єднання УНР і ЗУНР і тому подібне. Також зібраний значний фотодокументальний матеріал про масовий селянський повстанський рух в краю періоду громадянської війни, розвиток освіти, перебування на Фастовщині видатних діячів української науки і культури, взаємної української і польської культур на фастівській землі.
Адреса: м. Фастів, вул. Івана Ступака, буд. 9
Музей-вагон злуки УНР і ЗУНР
Розташований поряд з будівлею Фастівського залізничного вокзалу.
Фастів. Музей-вагон злуки УНР і ЗУНР
Розмір оригіналу: 800x524
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
Музей відбиває історичний період, коли Україна в грудні 1918 року, підписала акт возз'єднання Української Народної Республіки та Західної Української Народної Республіки. Ця подія сталася саме на залізничній станції Фастів.
Фастів. Музей-вагон злуки УНР і ЗУНР
Розмір оригіналу: 800x494
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
На початку 2000-х років на залізничній станції Фастів між шляхами, що тягнуться у напрямку до Казатину і Білої Церкви, був встановлений відкритий для відвідування дореволюційний вагон-музей. У ньому, як прийнято вважати, в 1918 році у Фастів була доставлена група делегатів для переговорів від уряду УНР з представниками ЗУНР. Метою переговорів було створення неділимої держави. 1 грудня у вагоні потягу сторони підписали попередню угоду, столицею визначений не Київ, а місто Фастів. У Києві на честь цієї події провели масову акцію. Таким чином, будинок на колесах стали вважати унікальним у своєму роді вагоном-столицею. У якому б місті він не зупинявся, то автоматично проголошувався новою "столицею". Акт Возз'єднання був офіційно оголошений в Києві на Софійській площі 22 січня. Вхід в музей безкоштовний.
Покровська церква
Побудована в 1758 році. Згідно з переказом, засоби на будівництво дали гайдамаки.
пгт. Шкірянка. Покровська церква
Розмір оригіналу: 800x457
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
Церква розташована на підвищенні в центральній частині селища. Вона стоїть на кам'яному фундаменті і має три куполи. Пізніше храм був розширений за рахунок невисоких прибудов з півдня і півночі, а із заходу – тамбуром. Зруби перекриті восьмигранними куполами без барабану, що робить силует будівлі дещо приземленим.
Покровська церква біля Фастову
Розмір оригіналу: 800x474
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
Нахилені всередину (а іноді і в різні боки) стіни, криволінійні контури, деяка приземленість надають храму архаїчну привабливість, таким чином він виглядає мальовничо і гармонійно, на усі свої більше 250 років. Карбування по жерсті, якою покрито церква, трохи згладжує дисонанс "дерево-метал". Незвичність композиції будівлі дозволяє її віднести до цікавих пам'ятників дерев'яної архітектури Правобережної України.
Розміщення: пгт. Шкірянка
Церква Святої Параскеви
Церква Святої Параскеви (у її сучасному вигляді) побудована в 1990-х роках на місці старої, зруйнованої більшовиками. Відновлена по кресленнях. Церква пов'язана з життям українського композитора Кирила Стеценко, який був приходським священиком у ній. У ній його і поховали.
Перший Веприцький храм Параскеви був зведений в 1856 році.
с. Веприк. Церква Святої Параскеви
Розмір оригіналу: 800x560
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
У 1920-30-х роках церква була серйозно пошкоджена, під час Другої світової війни храм частково відновлений, і там проводилися богослужіння.
Після війни в 1960-х культова споруда була остаточно знищена.
Церква Святої Параскеви біля Фастову
Розмір оригіналу: 800x393
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
Існуючий храм побудований на старому цегляному фундаменті і фактично довільною фантазією сучасного архітектора на теми старої дерев'яної архітектури. Хоча церкви досить схожої на зразки дерев'яної культової архітектури Придніпров'я XIX століття, збереглися і досі.
Розміщення: с. Веприк
Могила Лядвигу – "царський" курган
Курган Могила Лядвигу, розташований на вододілі річки Кам'янка і лежить між селами Малополовецьке і Шкірянка, є одним з наймасштабніших з археологічних пам'ятників на Фастовщині, які збереглися до наших днів. І сьогодні він вражає своїми розмірами. Разом зі Зміїними валами між Фастовом і Волыце і земляними укріпленнями городища скіфського часу на якому зараз стоїть хутір Млин.
Могила Лядвигу - *царський* курган
Розмір оригіналу: 800x556
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
З цим курганом пов'язана безліч легенд і віддань. Метою роботи Фастівської археологічної експедиції стало уточнення часу спорудження кургану і з'ясування його місця в древній історії краю. У 1972 г. пам'ятник був досліджений розвідувальним загоном Інституту археології АН УРСР на чолі з М. П. Кучерой. Було встановлено, що пам'ятник є не городищем, а великим курганом, центр якого був розритий не пізніше XIX ст.
Могила Лядвигу - *царський* курган
Розмір оригіналу: 800x507
Тип: jpg Дата: 2024-07-01
За розповідями жителів с.Яхни, курган розкопували грабіжники при німцях, в 1942-1943 гг . В 2000 році мешканець с. Шкірянка повідав, що в дитинстві (60-і роки) він з друзями відкопав на кургані "великий жовтий меч", який потім забрав дільничний … У тлумачних словниках знаходимо такі слова з коренем "ляд", "лядь", "кришка", "лядина", етимологія яких можливо зможе прояснити назву кургану.
