Масада – древня фортеця, символізуюча мужність, гордість і відчай ізраїльського народу. Фортеця височіє на скелі біля берегів Мертвого моря і увійшла до історії як сумний приклад неймовірно довгої оборони з трагічним кінцем.
Виїхавши з міста Нетівот, нам належало дістатися до шосе, на відгалуженні від якого і стоїть фортеця. Дорога виявилася не з легких: до міста Арада шлях і так вузький та ще і ремонт проводився, потім, коли місто вже минули, перед нами виник дуже крутий спуск до моря. У результаті, після двогодинного шляху ми були на місці. Перед екскурсією усім туристам пропонують подивитися 5-хвилинний фільм з короткою історією фортеці Масада.
Ще в 25 році до н. е. на одній із скель в Іудейській пустелі на висоті 450 метрів цар Ірод I, добудувавши і зміцнивши фортецю, яка вже існувала тут, створив потужний притулок для своєї сім’ї. Місце це було практично неприступним: прямовисні скелі з усіх боків, товсті стіни протяжністю майже 1,5 кілометра і вежі. На плато побудували палаци, синагогу, збройові склади, ями для дощової води і багато що інше.
Отже, щоб піднятися до самої фортеці є два варіанти. Перший – дійти пішки по так званій Зміїній стежці, і другий (гуманніший спосіб) – піднятися вгору на фунікулері. Тому якщо ви не упевнені у своїх силах або з вами діти, то подумайте кілька разів, перш ніж йти пішки по стежці. Нам не хотілося опинитися біля фортеці вже втомленими, тому ми і вирішили прокотитися на фунікулері.
Вигляд зверху на Іудейську пустелю був просто чудовий, хоча і страшнувато, звичайно.
Діставшись до фортеці Масада, ми відправилися уздовж стін. Ось і ті самі ями, або цистерни, для дощової води.
На території фортеці можна побачити безліч складських приміщень для провіанту, а також житлові і воєнізовані будівлі. Завдяки запасам їжі і боєприпасів, що зберігаються в складах фортеці, сюди навідалися останні повстанці: це було необхідно для того, щоб вижити.
Це, приміром, древні лазні.
Безліч проходів, залишки бойових укріплень, бійниць і веж створюють враження цілого міста. Фортеця Масада просто вражає не лише в інженерному плані, але вибраним для неї місцем. До північного палацу, що складається з трьох східців, веде вузенька стежка.
Відновні і реставраційні роботи тривають до цього дня. Коли вони завершаться, палац з’явиться в усій своїй пишності. А доки дивимося колони, скульптурні композиції і залишки красивих фресок.
Відновлення фортеці дуже схоже на гру в Лего: фахівці ретельно підбирають відповідні один до одного шматочки. На оглядовому майданчику знаходиться макет фортеці Масада.
Навколо фортеці збереглися останки укріплень римського легіону.
Цей насипний підйом був також побудований римлянами.
У древніх будівлях збереглися фрагменти підлоги, викладеної мозаїкою.
На наступному фото те що нижче за чорну смужку є оригінальною стіною часів царя Ірода.
У 111 році римляни покинули фортецю Масада, після чого вона була порожня впродовж трьох віків. Потім тут утворився християнський монастир відлюдників. Але в VII столітті фортеця остаточно спустіла, її забуття тривало аж до XIX століття. Лише у 1966 році вона була відкрита для жителів Ізраїлю і стала привертати до себе увагу численних туристів. Масада сьогодні – це не лише історико-археологічний парк, це символ мужності і героїзму для усього Ізраїлю. Тут навіть приймають присягу солдати.
У фортеці є свої жителі: це маленькі звірятка (не знаю, на жаль, як вони називаються) і тристрамові шпаки – абсолютно зухвалі, такі, що не бояться людей пернаті )).
Завершивши прогулянку по фортеці, ми вирішили спуститися назад вже по Зміїній стежці.
Декілька порад тим, хто збирається відвідати древню фортецю Масада. Так, як у тінь тут практично неможливо сховатися, краще поїхати навесні або осінню. Тут немає ніяких крамничок з морозивом і іншою їжею, але кафе є в туристичному комплексі, розташованому внизу, проте ціни високі. Вдалих вам подорожей!