Перша половина ХІХ століття характеризується тим, що передова українська інтелігенція почала проявляти інтерес як до природних пам’яток природи, так і до історико-культурної спадщини. Можна говорити про те, що саме в цей період почалась історія розвитку туризму в Україні. Саме тоді особливу увагу на туризмі акцентували представники “Російської трійці” – Головадський, Вагілевич та Шашкевич.
Також в другій половині ХІХ століття вчені остаточно досліди лікувальні потенціали таких регіонів як Закарпаття, Прикарпаття та Крим. А в кінці століття в країні почали відкривати перші туристичні бюро, які займались доволі новою діяльністю для цього часу – організація різноманітних туристичних мандрівок в середині країни.
Піонерами в цій справи було Ялтинське екскурсійне бюро, яке почало свою роботу в 1895 році. Особливого розмаху туристичного бізнесу можна спостерігати на рубежі ХІХ та ХХ століть, коли історія розвитку туризму в Україні вже почала набирати обертів. В цей період екскурсійні бюро організовуються на Галичині, так як цей край вабив багатьох своїми лікувальними ресурсами. На зламі століть також починається туристична діяльність в таких рекреаційно-туристичних регіонах як Ворохта та Яремче. В той час набирає великої популярності в Карпатах лещетарський туризм.
В ХХ столітті в 20-х роках історія розвитку туризму в Україні робить черговий крок. Спочатку на Донбасі, а потім в інших регіонах країни починають відкривати перші будинки відпочинку. Саме на цей період приходиться початок розвитку курортології. Так у 1928 році було створено Одеський інститут курортології, основне завдання якого було вирішення різноманітних проблем бальнеотерапії та грязелікування сечовивідних органів, нервової системи та органів травлення.
За період існування СССР історія розвитку туризму в Україні йшла лінією відомчих та профсоюзних організацій. На той час отримати путівку в будинок відпочинку чи на базу вважалось певним різновидом пільги. Також в країні був та розвивався професійний туризм, цим напрямком займався “Укрпрофтуризм”. Крім цього країну відвідували туристи-іноземці, але ця категорія була виключною монополією організації “Інтурист”.
Варто зауважити, що до 1991 року історія розвитку туризму в Україні контролювалась та розвивалась в рамках рекреаційно-туристичного комплексу Радянського Союзу. Всі курорти без виключення належали державі, також особливістю було те, що було централізоване керівництво туристичної діяльності.
Історія розвитку туризму в Україні переживала особливо складні часи в період з 1990 по 1993 роки. Туристична індустрія була практично в повному занепаді, адже потік туристів на внутрішньому ринку зменшився в чотири рази. Також на 80% впав потік іноземних туристів. Все це негативно вплинуло в цілому на галузь, яка балансувала на межі виживання.
Ситуація почала покращуватись в 1995 році, коли було прийнято “Закон про туризм”, що стало поштовхом до розвитку галузі. На сьогоднішній день туризм вважається дуже перспективним напрямком, який має в Україні великий потенціал.
В наш час історія розвитку туризму в Україні виглядає в більш яскравих кольорах ніж у далеких 90-х. Правда сьогоднішні реалії вимагають від туристичного бізнесу проявляти гнучкість, адже необхідно в світовій туристичній індустрії знайти місце та зайняти свою нішу. Також потрібно якість туристичних послуг підняти до світових стандартів, що може стати причиною розвитку бізнесу та збільшення кількості іноземних туристів. А це в свою чергу дасть можливість заробити як представникам бізнесу, так і державі, яка отримає нові надходження до бюджету.