Записки про подорожі та туризм

Блухендж – археологічний пам'ятник. Є слідами древнього хенджу та кромлеха, які були виявлені в ході обстеження околиць на південний схід від Стоунхенджу в Уілтширі.

Кам'яний круг був оточений хенджем діаметром близько 25 метрів, у вигляді рову із зовнішнім насипом. На відміну від Стоунхенджу, положення Блухенджу ніяк не пов'язане з положеннями Місяця або Сонця.

Все, що збереглося до теперішнього часу від пам'ятника – це залишки рову навкруги хенджу та ряд кам'яних композицій, які усі знаходилися під землею.

Блухендж знаходиться біля річки Ейвон на території церковного приходу Еймсбері. У безпосередній близькості від Блухенджу знаходиться Дорога Стоунхенджа – дорога, що облямована валами і ровами і веде до Стоунхенджу. Майк Паркер Пірсон (Mike Parker Pearson) припускав, що Блухендж міг використовуватися в церемоніальних цілях – ймовірно, як зупинка по дорозі від Даррінгтон-Уоллс до Стоунхенджу. Паркер Пірсон рахує, що Даррінгтон-Уоллс міг бути "місцем живих", тоді як Стоунхендж (найбільший у Британії того часу некрополь) був "місцем мертвих".

Розкопки Блухенджа проводилися в серпні 2008 року і знову в серпні 2009 року. Детальний звіт про розкопки був опублікований в лютому 2010 року.

Згідно з первинним датуванням, пам'ятник був споруджений між 3000 і 2400 рр. до н. е., радіовуглецевий аналіз датує знаряддя з оленячого рогу, знайдених при ньому, періодом з 2469 по 2286 рр. до н.е. В ході розкопок виявлені декілька невеликих каменів, що відносяться до вказаного періоду. Передбачається, що спочатку існував круг (кромлех) шириною близько 10 метрів, що складався з 27 каменів. У деяких поглибленнях виявлено деревне вугілля, що говорить про спалювання, що проводилися в цьому місці.

Назва "Блу (стоун) хендж" пов'язана з невеликими уламками долерита, виявленими при обстеженні пам'ятника. Долерит в Англії також носить назву "Синій камінь" (bluestone), оскільки свіжий скол цього каменю має синюватий відтінок. Цей долерит, виявлений також в Стоунхенджі, походить з місцевості, видаленої більш ніж на 200 км, яка має назву Пемброкшир (західний Уельс). На думку Майка Паркера Пірсону долеритові камені з кромлеха могли бути перенесені з нього близько 2500 р. до н. е.

Цікавий і той факт, що в 2007 році під час розкопок біля Стоунхенджа було виявлено найбільше в Північній Європі поселення часів кам'яного століття. Розкопки велися в 3 км від доісторичної конструкції. На думку археологів, поселення складалося приблизно з 300 будинків. Час виникнення поселення співпадає з часом створення Стоунхенджу (середина III ст. до н.е.), що змусило учених припустити, що в ньому мешкали його будівельники. "Ми були приголомшені, коли усвідомили? якого розміру було поселення будівельників Стоунхенджу.

Якщо припустити, що в кожному будинку мешкали 4 людини, це означає, що в поселенні проживало близько 2 тис. чоловік", – розповів Майк Паркер Пірсон (Mike Parker Pearson), археолог з університету Шеффілда (Sheffield University).

За допомогою геофізичного зондування і вивчення проб ґрунту було встановлено, що кладовище і загороджувальний вал поселення були зведені по частинах – можливо, різними групами робітників. Археологи знайшли і інструменти цих команд – роги тварин, які використовувалися як сапи. Встановлено, що в поселенні будівельників люди мешкали тимчасово, регулярно змінюючи один одного.

Поділитися з друзями в соціальних мережах: