Італійський острів Бурано, розташований у Венеціанській лагуні, є одним з найцікавіших місць у світі. Його барвисті будинки щорічно притягають тисячі туристів, які приїжджають сюди з центру Венеції, розташованого приблизно в 7 кілометрах.
Бурано фактично є групою з чотирьох островів, розташованими між двома каналами з вісьмома мостами. Раніше острів, також як і Мурано, був окремим містом, сьогодні ж це район на околиці Венеції.
Раніше островів було п’ять, але один з каналів був осушений, і сьогодні на його місці пролягає вулиця Віа Бальдассаре Галуппі. Це головна вулиця району, яка розтягнулася на відстані від церкви Сан Мартіно до площі Бальдассаре Галуппі. До речі, італійський композитор Галуппі, ім’ям якого названі площа і вулиця, є найвідомішим уродженцем Бурано.
Сьогодні на Бурано проживає трохи більше 3 тисяч чоловік, проте і цього вистачає, щоб мати найвищу щільність населення в Європі. Острови мають загальну довжину 670 метрів і 450 метрів завширшки, так що поверхня складає приблизно 0,21 квадратних кілометрів, статистична ж щільність населення складає 13 тисяч. чол/км.
Острів Бурано був відомий вже за часів Римської імперії, проте славу він отримав в шістнадцятому столітті, коли по усій Європі продавалися місцеві кружива, що вважалися кращими у всьому світі. В кінці дев’ятнадцятого століття тут була навіть створена традиційна школа по кружевоплетеінню.
Туристи, відвідуючі Бурано, можуть відвідати школу і музей кружива. Навіть сьогодні, місцеві кружива сприймаються як предмети розкоші, тому проходячи повз сувенірні кіоски з недорогими цінами, будьте пильні – на цих товарах Ви легко знайдете напис “made in China”.
Острови, як магніт притягують до себе не лише туристів, але і художників, фотографів, яким цікаві старі рибальські будиночки, забарвлені в усі барви веселки. Згідно з місцевими легендами, яскраві кольори допомагали рибалкам повертатися додому під час туману або вночі.
Сьогодні власниками багатьох з них є відомі у всьому світі художники. Наприклад, три будинки належать французькому дизайнерові Філіпу Старку. Цікаво, що кожна зміна кольору фасаду будинку має бути схвалена місцевою владою, щоб колір занадто часто не повторювався.