Після того, як 26 березня 1995 набула чинності шенгенська угода, подорожувати по Європі стало значно простіше. За умовами договору країни шенгенської угоди відмінили паспортний контроль при перетині меж усередині шенгенської зони. Останньою до країн шенгенської угоди до 2011 року приєдналася Швейцарія. На теперешній час шенгенські країни – це двадцять п’ять європейських держав:
- Австрія
- Бельгія
- Угорщина
- Німеччина (без Бюзінген-на-Верхньому-Рейні)
- Греція (без Афона)
- Данія (без Гренландії і Фарерських островів)
- Ісландія
- Іспанія
- Італія (без анклава Левігно)
- Латвія
- Литва
- Ліхтенштейн
- Люксембург
- Мальта
- Нідерланди (Голландія)
- Норвегія (без Шпіцбергена і Ведмедячих островів)
- Польща
- Португалія
- Словаччина
- Словенія
- Фінляндія
- Франція
- Чехія
- Швейцарія
- Швеція
- Естонія
Автоматично приєдналися до шенгенської зони (хоча угоду не підписували):
- Андорра (разом з Іспанією)
- Монако (разом з Францією)
- Сан-Маріно (разом з Італією)
Відмінність держав, які відносяться до шенгенської зони і тих країн, які підписали шенгенський договір
Усі шенгенські держави, крім Норвегії, Ісландії і Швейцарії, є членами Європейського союзу. Список шенгенських країн доповнюють також Великобританія, Ірландія, Болгарія, Кіпр і Румунія. Проте Великобританія і Ірландія – це не держави шенгенської зони. Ці країни підписали шенгенський договір, але не відмінили у себе паспортний контроль. Що стосується останніх трьох країн (Болгарії, Кіпру і Румунії), вони поки що теж не входять в країни шенгенської зони, оскільки паспортний контроль при перетині меж цих держав доки тільки планується відмінити.
Вступ в шенгенську зону Румунії і Болгарії гальмують Франція, Нідерланди і Німеччина. І немає причин вважати, що це питання вирішиться в 2014 році. За станом на серпень 2014 ніяких повідомлень про просування по рішенню питання входження Болгарії і Румунії в шенген – не має.
Вступ Кіпру в шенген відкладений на невизначений термін через проблеми з північним Кіпром.
У 2013 році Хорватія вступила в Євросоюз, але не в шенгенську зону! Тому національна віза Хорватії не є шенгенською візою, проте в’їзд до Хорватії по шегенской візі можливий принаймні в поточному 2014 року. Вступ Хорватії в шенгенську угоду очікується приблизно в 2015 році.
Таким чином, країни шенгенської угоди не змінили свого складу.
Отже, на підставі шенгенської візи громадяни третіх країн мають право пересікти кордони усіх країн шенгенського договору у разі отримання ними візи в одну з держав угоди.
Країни шенгенської угоди
Розмір оригіналу: 600x400
Тип: jpg Дата: 2014-08-13
В загалі, вільно перетинати кордони усіх країн шенгенської угоди можуть:
- громадяни будь-якої держави, яка входить до складу шенгенської зони,
- особи, у яких є віза у будь-яку державу шенгенської угоди,
- громадяни третіх країн, які підписали угоду про безвізовий режим з будь-якою державою шенгенського договору.
Проте для громадян держав, які не входять в список країн шенгенської угоди, передбачений ряд обмежень. Наприклад, має бути запрошена віза тієї країни шенгенського договору, яка стане основним місцем перебування. В’їжджати в країни шенгенської зони також доречно через державу, яка видавала вам візу. У разі не можливості уникнення транзиту, будьте готовими, що вам буде необхідно пояснити співробітникам митної служби іншої шенгенської країни більш деталбно про мету відвідування країни та ціль подорожі.
Держави, в яких передбачена дія шенгенські візи, здійснюють спільний контроль по кожному туристу, який перетинає кордон. У разі порушення мандрівником паспортного контролю в одній з держав шенгенського договору, інформація про нього обов’язково потрапляє в єдиний комп’ютерний реєстр, що в подальшому зможе спричинити заборону на в’їзд до будь-яких країн шенгенської угоди. Те ж відноситься і до правопорушень, здійснених під час відвідування будь-якої держави, яка представляє шенгенську країну. Для кожного окремого мандрівника це може погрожувати тим, що при наступних спробах отримати шенгенську візу він може отримати відмову.
Неформально:
У Данії існує особливий статус, який закріплений в Шенгенському протоколі до Амстердамського договору 1997 року. Він дозволяє Данії не приймати участь в шенгенській співпраці в об’ємі, який перевищує рамки, які існували на момент підписання Амстердамської угоди.
Допомога при оформленні шенгенської візи у будь-яку з держав шенгенської зони
Для отримання шенгенської візи необхідно звернутися до посольства основної країни перебування. Правила отримання шенгенської візи країни-учасниці встановлюють по-різному. Проте основні вимоги, як правило, включають заповнення шенгенської анкети, надання документів, що засвідчують особу і підтверджувальну мету і маршрут поїздки, фінансове положення претендента візи.
